Історія незламності: як священник із Токарівки врятував 12 воїнів та вижив у полоні
Ігор Новосільський – настоятель храму святої княгині Ольги у селі Токарівка Дар’ївської громади. Із 2014 року він служив українською мовою та не визнавав патріарха Кіріла, хоча за документами його храм підпорядковується Українській православній церкві Московського патріархату. Коли почалася велика війна, він не залишив свою парафію, продовжував служіння та підтримував односельців.
Про це розповіли на YouTube Медійної ініціативи за права людини.
Порятунок 12 захисників
На третій день повномасштабного вторгнення на зв’язок із отцем Ігорем вийшли українські військові. Вони потрапили в оточення на лівому березі Херсонської області, і священник уночі переправив 12 бійців човнами через Дніпро. Він переховував їх у підвалі церкви.
“Вони були мокрі, холодні, голодні. Їм треба було дістатися Миколаєва, полігона. Полями можна було йти тільки вночі. Комбат хотів почекати до ранку, але якби трасу Каховка – Херсон перекрили, я б їх уже не вивів. Ми їх нагодували, знайшли сухий одяг, дали з собою якісь канапки. Потім я їх вивів групками з села. Вони три доби до полігону добиралися” – розповів священник Ігор.
Викрадення та тортури
Через доноси місцевих колаборантів окупанти дізналися про священника та його проукраїнську позицію. 29 серпня 2022 року спецназ РФ увірвався до храму.
“До мене підійшов військовий, по очах було видно, що бурят. Приставив мені автомат до голови та наказав покликати священника. Я кажу: “Я священник”. Тоді мене одразу вдарили по голові зі словами “Хочєш тут УНА-УНСО аткрить? А жена надаму украінскую школу?” Мені так дивно було, що бурят знає, хто такі УНА-УНСО. Я ще пам’ятаю запитав: “Чєво?” Після цього знову був удар у голову. ”
Далі священника Ігоря вивезли з мішком на голові. Його катували струмом, били шокерами та змушували співати гімн Росії.
“…Я на своїй землі. Мені вже за 50. Я не боюсь ні смерті, ні вас. Я проживу стільки, скільки мені Бог дав”, – так він відповідав на допитах.

Пекло в Чаплинці
Після звільнення Херсона священника з Токарівки етапували до Чаплинки. Умови там були нелюдські: прогнила камера, відсутність води та гігієни.
“Тебе спочатку б’ють шокером, ти падаєш, піднімаєшся, тебе знову б’ють. Перше питання було: “Памінал Кіріла?” Я кажу: “Ні”. “За ЗСУ малілся?”. Я кажу: “Так. Будь-яка церква молиться за своїх воїнів”. “Што на пропавєдях расказивал?” А я людям казав, що правда завжди перемагає зло, що правда на нашому боці. Ті колаборанти, які перейшли на бік окупантів, звичайно, все це знали”.
Бранців годували недоїдками російських солдатів. Попри тиск, отець Ігор не зрікся сану та своєї віри.
“Мені сказали: „Ти уже нє свящєннік“. Я відповів: „Не ви мене ставили“ Пожалкував потім, тому що коли кажеш те, що їм не подобається, тебе б’ють дуже сильно…”
Життя після полону
Загалом отець Ігор пробув у полоні 262 дні. Зараз він проходить важку реабілітацію разом із військовими. Священник прагне, щоб світ знав правду про звірства окупантів на Херсонщині.
“Важко це все розповідати, але я хочу, щоб світ знав, що вони просто нелюди”, – наголосив Ігор Новосільський.