“Хто, як не ми”: хірург із Білозерки Олександр Сірик рятує життя, попри обстріли

Понад пів століття Олександр Сірик присвятив медицині й навіть у час війни залишається вірним своїй професії та пацієнтам. 74-річний хірург вищої категорії — справжній герой сучасності.

Пів століття на варті життя

Олександр Валентинович працює в Білозерській лікарні з 1975 року, а з 1999-го очолює хірургічне відділення. За 50 років роботи він провів тисячі операцій, врятував сотні й сотні життів. Лікар скромно каже, що ніколи не рахував їхньої кількості, але в роки до повномасштабного вторгнення у відділенні проводили до 1500 операцій на рік.

“Я усім серцем приріс і до Білозерки, і до своїх пацієнтів. Багато пацієнтів, яких я лікую, вже у третьому поколінні. Я не міг їх покинути”, — говорить медик.

Робота під обстрілами

У Білозерській лікарні через повномасштабну війну замість п’яти хірургів залишилося лише двоє. Та, попри брак кадрів відсутність “швидких”, медики продовжують оперувати. Найчастіше до них надходять пацієнти з пораненнями внаслідок обстрілів, від яких уся громада потерпає щодня.

“Великі проблеми з кадрами. Щоб проводити операції, потрібні кваліфіковані помічники, яких уже бракує. Медсестри теж виїхали. Через це наш арсенал операцій обмежений. Але якщо йдеться про поранення – вибору немає”, – розповідає хірург.

Поранених привозять на автівках і навіть мотоциклах, дехто приходить пішки – адже швидка допомога в Білозерці більше не працює…

Свою відданість професії та людям лікар пояснює просто: “Хто, як не ми”. Слова лікаря є істинним свідченням його мужності та самовідданості.

Визнання держави

У серпні, з нагоди 34-ї річниці Незалежності України, Олександра Сірика нагородили відзнакою Президента України “За оборону України”.

“Дякуємо Вам, Олександре Валентиновичу, за професіоналізм, мужність і відданість своїй справі. Ваша праця – це справжній подвиг, що зміцнює нашу громаду та Україну”, – зазначили у привітанні з високою нагородою в Білозерській СВА.

За матеріалами видання “Гривна”.

• Волонтери благодійної організації “Вежа” привезли гуманітарний вантаж до Незламного. У селі продовжують мешкати 17 родин.
• Волонтери з Данії передали місцевій пожежній охороні Станіславської громади спецавтомобіль. Спецтранспорт доставила в Україну громадська організація “Сківехус Ротарі клуб” з міста Сківе.
• Завдяки підтримці небайдужих евакуйовану з Ромашкового родину забезпечили коштами на початок життя “з нуля”. Збір організував волонтер Андрій «Боксер» Пєтухов.