Херсонські судмедексперти та слідчі продовжують документувати воєнні злочини Росії — подробиці

Попри постійні російські атаки, слідчі та медексперти у Херсоні невтомно документують російські воєнні злочини. Наталія Філенко та її команда судово-медичних експертів допомагають розслідувати ці злочини, щоб притягнути винних до відповідальності.

Про це пише Berliner Morgenpost.

Наталія Філенко швидко вітається та прямує до невеликої будівлі. Тут не радять довго перебувати просто неба. «Нас атакують щодня».

У палатах лежать тіла нещодавно померлих. Один із загиблих із накритим обличчям – на ношах, на його тілі ще прикріплені електродні пластирі. На ногах, руках та животі помітні дрібні рани від уламків, які й призвели до смерті. 82-річний чоловік – 34-й цивільний, який цього року загинув у Херсоні внаслідок російських обстрілів. Його вбивство – воєнний злочин Росії. Наталія Філенко та її команда допомагають розслідувати ці трагічні випадки, щоб притягнути винних до відповідальності.

Майже щодня російські війська обстрілюють Херсон: із РСЗВ «Град», мінометів, застосовують керовані авіабомби. Найнебезпечнішими є їхні невеликі дрони-камікадзе, якими вони полюють на цивільних. Для цього навіть існує цинічний термін – «людське сафарі». Херсон – місто, де журналістам радять заклеювати позначки преси на бронежилетах, інакше вони стануть мішенями.

Начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін наводить цифри: 1055 цивільних загиблих з моменту деокупації 11 листопада 2022 року, серед них – 18 дітей. 6655 поранених. Наразі – 2500 атак дронів на тиждень по місту та області. 

«Кожен, хто пересувається в регіоні, стає мішенню: дитина на велосипеді, літня жінка, яка пасе кіз, пасажири невеликих маршрутних автобусів, що досі курсують містом. Окупанти знімають відео своїх дій, викладають їх у Telegram і сміються з цього».

Головним завданням Сил безпеки є боротьба з дронами, бо саме вони спричиняють половину насильницьких смертей у місті. По всьому місту стоять військові, які постійно дивляться в небо, чекаючи на дрони, щоб відкрити вогонь. Над багатьма вулицями натягнуті тунелі з сіток, у яких заплутуються дрони, що підлітають. Тришарова система радіоелектронної боротьби має глушити їхні радіосигнали.

За словами Олександра Прокудіна, 96% дронів, що летять на місто, вдається нейтралізувати ще до того, як вони влучать у ціль. «Але росіяни постійно вдосконалюють свої наступальні можливості».

Дрони типу «Молнія» із нерухомим крилом доставляють менші дрони-камікадзе глибше в місто та область, а дрони, керовані через оптоволоконні кабелі, неможливо придушити засобами радіоелектронної боротьби. Атаки на цивільних Олександр Прокудін називає «злочинами проти людяності». Кожен, хто за це відповідає, має бути притягнутий до відповідальності. «Ми документуємо кожен випадок».

За це відповідає Ігор Дем’янюк — керівник відділу з розслідування воєнних злочинів поліції у Херсоні, кримінальний слідчий із 20-річним досвідом.

«Наші слідчі майже щодня по кілька разів виїжджають на місця влучань, щоб їх оглянути. Ще цього ранку один із маршрутних автобусів на зупинці в центрі міста потрапив під удар. Троє людей дістали поранення. Колеги, як завжди, зібрали фрагменти дрона, визначили траєкторію його польоту, опитали свідків і постраждалих від атаки”.

І для самих слідчих це небезпечно: часто росіяни чекають, поки на місце влучання прибудуть поліцейські та рятувальники, а потім завдають повторного удару. У деяких місцях проводити повноцінні розслідування неможливо.

«Біля річки ми знімаємо лише відео, які потім аналізуємо», – каже він. 

З початку російського вторгнення чотири роки тому слідчі на кшталт Дем’янюка задокументували близько 30 000 випадків російських воєнних злочинів.

Поліцейський відкриває свій планшет і показує фотографії: підвали, де під час окупації Херсона росіяни катували людей, місця влучань, де працюють його колеги.

Найболючішими для нього були не випадки загиблих або поранених під час атак. «Найжахливіше – це зґвалтування. Вони ґвалтували жінок і чоловіків. Вони роблять це, щоб покарати людей. Цього вони навчились у своїй тюремній системі».

Після завершення розслідувань матеріали передаються до прокуратури та судів.

«Минулого року було 33 обвинувачення, кількох винних засудили заочно. Але ми навіть надаємо цим людям адвокатів… Для жертв або їхніх родичів важливо, щоб ми встановили тих, хто відповідальний за ці злочини».

Наталія Філенко та її команда відіграють важливу роль у цих розслідуваннях. Філенко – керівниця регіональної судово-медичної служби. Її команда досліджує тіла людей, які загинули під час російських атак. Установа, де вони раніше працювали, була знищена минулого літа, разом із великим моргом, де могли зберігатися до 150 тіл. Тепер вони працюють у лікарні, морг там значно менший і дуже тісний.

«Але холодильна камера тут – найбільша в Херсоні».

Вона також відправляє експертів на місце, коли є загиблі, щоб провести первинні дослідження безпосередньо на місці злочину.

«Але для них це стає дедалі небезпечніше». За її словами, судово-медичні експерти тісно співпрацюють із поліцією: «Ми відповідаємо на запитання слідчих». 

У журналі Філенко акуратним почерком занотовані всі випадки, які надходять сюди.

«Іноді за день привозять три-чотири тіла. А іноді, на щастя, не надходить жодного».

Хоч вони й загартовані, трапляються дні, які досі їх шокують. У середині жовтня 2024 року бомба влучила в ринок у Херсоні – загинули шестеро людей. Філенко та її команді довелося ідентифікувати їхні понівечені тіла. 

Особливо важко працювати з тілами дітей: «Емоційно це іноді дуже складно».

Філенко сама мати, її донька живе з онуком в Одесі. Чоловік доньки служив у ЗСУ, він лікар і вважається зниклим безвісти. 

«Ми сподіваємося, що він у полоні».

• Протягом доби 1 березня ворог вбив 5 людей у Херсоні. Всі вони загинули через російські артилерійські удари по мікрорайону “Шуменський”.
• 27 лютого Білозерка та прилеглі громади перебували під ворожим вогнем. Учора двоє мешканців селища звернулися по допомогу після нещодавніх артобстрілів. У них діагностували мінно-вибухові травми, контузії та струс головного мозку.
• 24 лютого 2026 року, у четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну, в Берлінському бункері історій відкрили Музей України. Це перший у світі музей за межами України, що демонструє фізичні докази російської агресії. Присутні в експозиції й експонати з Херсонщини.