Херсонські фермери стали саперами: чи пришвидшить це відновлення сільгоспвиробництва?

0
297

Сьогодні більшість території звільнених громад Білозерщини входять до зони активних бойових дій. Проте, не зважаючи на постійний ризик для життя, місцеві фермери намагаються відновити обробіток землі. Перш ніж зайти у поле їм самотужки доводиться звільняти території від вибухонебезпечних предметів.

Розмита перспектива

“Ніхто не знає, коли воно буде, те офіційне розмінування. А в нас і кредити не сплачені, і податки, і люди чекають на розрахунок за оренду землі. Та й взагалі якось треба виживати в умовах війни. Тож мусили, на свій страх і ризик, повернутися до обробітку. Поля розміновували власними силами. Коли знаходили небезпечні предмети, викликали саперів. І так робили не лише ми”, – розповідає керівник фермерського господарства “Зоря” Станіслав Миколайович Стець.

Ризиковане розмінування земель стало не останнім випробуванням для аграрія. Російські військові повністю знищили його господарство у Киселівці вже після звільнення Чорнобаївської громади. У минулому році Станіслав Миколайович почав потроху відновлювати матеріально-технічну базу “Зорі”, яку розграбували окупанти. Навіть придбав у кредит нову сільгосптехніку. З її допомогою почали обробляти частину розмінованих площ.  Проте “руській мір” знову нагадав про себе наприкінці вересня 2023 року.

“Внаслідок ворожого обстрілу у господарстві знищено майже все: і техніку, і ангари, і вантажівки, і трактори, і сівалки… Все зрівняли із землею. Тож зараз у нас тепер – ні грошей, ні техніки, одні борги. Залишилися граблі, вила і лопати…”, – ділиться фермер.

Досвід самостійного розмінування сільгоспугідь має і приватне підприємство “УКАН”, яке обробляє майже 2 тисячі гектарів земель на території Білозерської та Комишанської громад. Наразі тут розмінували 90% посівних площ.

“Окупанти майже повністю розграбували нашу матеріально-технічну базу, тим самим позбавили можливості працювати на землі й розрахуватися з власниками паїв. Розуміємо, що правильно було б дочекатися офіційного розмінування, але це дуже розмита перспектива”, – розповідає керівник господарства Андрій Повод.

За словами аграрія, лише 25% від загальної кількості посівних площ господарства розміновані офіційно. Йдеться про землі на території Комишанського старостату. Все інше – працівникам “УКАНу” довелося розміновувати самостійно.

“В принципі, процес обстеження земель нічим не відрізнявся від того, який проводять професіонали. Ми ставали у ланцюг та поступово оглядали поле. Коли помічали щось небезпечне, робили мітки та викликали саперів, які ліквідовували вибухові предмети. На щастя, у нас була не настільки складна ситуація, як у Правдиному чи Олександрівці, де тривали інтенсивні бої”, – говорить Андрій Повод.

Також фермер розповідає, що наразі аграріям, які працюють на території деокупованих громад Херсонщини дуже складно, адже зона активних бойових дій позбавляє їх багатьох можливостей. Зокрема, щодо отримання благодійної допомоги та участі у державних програмах підтримки сільськогосподарської галузі.

Щоправда, деякі позитивні зрушення для “УКАНу” все ж таки відбулися. Завдяки фонду Говарда Баффета “Жнива перемоги” господарство отримало у користування сучасний трактор.

“Ми приступили до розмінування своїх земель лише на початку минулого літа, тож наразі фактично тільки починаємо відновлювати роботу. Завдяки допомозі фонду зуміли засіяти під озимину 400 гектарів земель. Сподіваємося, що навесні зможемо розширити посівні площі”, – ділиться аграрій.

 

 Успішний досвід Музиківки

Як повідомила начальниця управління економічного, агропромислового та просторового розвитку територій, інвестицій та житлово-комунального господарства Херсонської районної військової адміністрації Інна Колбаєва, загальна площа сільськогосподарських земель, які потребують обстеження і розмінування станом на середину січня у Херсонському районі складала 120985 га. Зокрема, у Білозерській громаді – 32376,2 га, Дар’ївській – 41363,8 га, Станіславській – 19996,7 га, Чорнобаївській – 16695,3 га.

“Наразі території Херсонської міської громади, Білозерської, Станіславської та частина Чорнобаївської і Дар’ївської громад знаходяться в межах 20-ти кілометрової зони ведення активних бойових дій та не підлягають розмінуванню. Це рішення було схвалене на засіданні Національного органу з питань протимінної діяльності ще 20 березня 2023 року”, – говорить Інна Колбаєва.

Сьогодні у Херсонській військовій адміністрації збирають інформацію щодо першочерговості розмінування та просять аграріїв подати заявки на розмінування сільгоспугідь. Фермери мають визначити пріоритетність очищення земель від вибухонебезпечних предметів, враховуючи щільність забруднення та економічну доцільність використання розмінованих угідь.

На теперішній час першочергово проводиться гуманітарне розмінування земель із залученням інженерно-саперних підрозділів. Так, на території Музиківської громади проведено повне розмінування земель сільськогосподарського призначення загальною площею 10553 га.

Як повідомляють у Дар’ївській сільській військовій адміністрації, до території громади входять 37,7 тис. га земель сільгоспризначення, з яких розміновано – 17,54 тис. га. До війни тут працювало 72 сільгосппідприємства. Після деокупації правобережної частини Херсонщини відновити роботу змогли лише фермерські господарства, землі яких знаходяться на межі Миколаївської області. Також наразі триває офіційне розмінування на території одного із старостатів, де склалася більш-менш сприятлива безпекова ситуація, проте загалом про це говорити зарано…

“Наразі на території Дар’ївської громади посіяно 6477 га озимих культур. У Музиківській громді – 3110 га озимих культур. У Чорнобаївській територіальній громаді засіяна вся площа – 2000 га”, – говорить Інна Колбаєва.

 

Чому це важливо?

Фермер-одноосібник Василь Микитович Пекалюк з Олександрівки поки що не може повернутися до роботи в полі.  До війни аграрій обробляв 2 гектари власної землі. Мав свій трактор та старенький комбайн. Вирощував зернові і технічні культури, переважно для потреб власного підсобного господарства. До повномасштабного вторгнення росії разом із дружиною вони тримали корову, велике поголів’я кролів та птицю.

Окупанти позбавили родину майже всього – і господарства, і сільгосптехніки, і можливості працювати на своїй землі.

“Внаслідок влучання російських снарядів згорів трактор, пошкоджений комбайн та будинок. Наші поля всіяні мінами та снарядами. Багато місцевих фермерів самотужки розмінували землі, але ми поки що не наважуємося. Та й сенсу немає, бо обробляти землю просто нічим” , – ділиться дружина фермера Світлана.

Жінка бідкається, що в селі дуже важко вижити без підсобного господарства, особливо в умовах війни, але годувати його наразі нічим. Люди хочуть тримати і птицю, і худобу, але для цього потрібно розмінувати поля.

 

Що може прискорити розмінування

Обласна влада Херсонщини планує закріпити по групі розмінування за кожною громадою.  Про це в інтерв’ю виданню “Укрінформ” заявив начальник ОВА Олександр Прокудін.

“Розмінування – це на роки. Ми досі знаходимо боєприпаси часів Другої світової війни. Маємо швидко прибирати території, тому що наші діти будуть ходити по полях, лісах, посадках, де все заміновано”, – наголосив начальник ОВА.

Скоріш за все, групи розмінування у громадах організують на базі місцевих комунальних підприємств.

За словами Олександра Прокудіна, підготовкою відповідних спеціалістів займатимуться фахівці ДСНС, а до купівлі екіпірування можливо залучатимуть благодійників.

Наразі групу розмінування організували на базі обласної комунальної аварійно-рятувальної служби. Кількість саперів у регіоні планують збільшувати за рахунок сертифікованих операторів мінної діяльності, фахівців з армії і Міністерства внутрішніх справ.

Наприкінці минулого року під час прес-конференції Олександр Прокудін заявив, що у Херсонській області працює найбільша в Україні кількість саперів – 830. Протягом минулого року їх побільшало у понад 10 разів. У лютому поточного року кількість саперів планують довести до 1000, а протягом року – до 1500.

Про збільшення обсягів розмінування у 2024 році заявили і в Кабміні. В оновленому плані розмінування враховані уточнені дані від ОВА та організацій, які займаються розмінуванням. Над документом працювали представники Міноборони, МВС, Мінагрополітики, Мінекономіки.

“Сьогодні маємо не шість операторів, як рік тому, а майже тридцять. І їх чисельність лише збільшуватиметься. Маємо біля 30 машин для розмінування, яких не було на початку минулого року. І їх теж буде ще більше. Відповідно, маємо коригувати наші плани. При цьому ми розуміємо, що найважче – попереду. Роботи з розмінування наближаються до районів, де відбувалися інтенсивні бої”, – зауважив заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний.

Відповідно до оновленого плану розмінування, пріоритетне повернення земель у господарську експлуатацію відбуватиметься у 8 регіонах. Передбачається обстеження і в разі потреби очищення та розмінування в Донецькій області (12,8 тис. га), Чернігівській (2 тис. га), Сумській (85 тис. га), Дніпропетровській (6,6 тис. га), Київській (9,4 тис. га), Миколаївській (44 тис. га), Харківській (190 тис. га) та Херсонській області (248 тис. га).

Наталія Свирида,

Елла Петренко

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь