Херсонка врятувала 3-річного племінника, якого катували російські окупанти

Під час російської окупації правобережної Херсонщини в одному з сіл сталася жахлива трагедія. Солдати армії РФ зґвалтували та вбили дружину українського військового на очах у її 3-річного сина. Хлопчик зазнав катувань від нелюдів, але вижив завдяки рідній тітці.
Про жорстокий злочин окупантів та подальшу долю рідних вбитої жінки розповіли журналісти “Суспільного”.

Переселенка з Херсона три дні з паралізованою ногою вивозила з окупації до Одеси знесиленого трирічного племінника.
20 червня 2022 року жінка отримала повідомлення, що в будинку її невістки ламають двері. Зранку херсонка поїхала туди і знайшла родичку вбитою, зі слідами катувань. Поряд знаходився син загиблої. Хлопчика також катували, на його тіл були сліди опіків від недопалків, а на ший – зашморг. Дитину, на щастя, вдалося врятувати.
Батько хлопчика, який раніше брав участь в АТО, на той момент служив у ЗСУ, був у зоні бойових дій.
Окупанти прекрасно знали, до кого вони прийшли. Рідні пропонували дружині військового переїхати із сином до Херсону, але та боялася, що не проїде через блокпости.
Родичка загиблої зробила фото тіла невістки і відправила їх чоловіку, щоб мати докази звірств окупантів. Адже так звана “російська влада” не зробила нічого, щоб по-справжньому розслідувати це звіряче вбивство.
Тітка постраждалого хлопчика лікувала дитину і чекала часу, коли вона зможе виїхати з окупації. Тому що боялася, що хлопчика можуть не випустити.

“Це було жахливо, ми в дорозі були три доби. Від Херсону до Одеси проїхали 850 кілометрів, в обхід через блокпости. Їх було біля 30. І я чула у свою адресу від однієї жінки, вона мені кричала, що “тебе розстріляють на першому ж блокпості.

Ми доїхали до Василівки та простояли в черзі, яка була 18 кілометрів. Навіть люди вмирали, там було дуже спекотно. Хворі люди, епілептик помер, жінка лежача після інсульту померла не витримала”, – розповідає жінка журналістам Суспільного.

Херсонка мала фальшиві документи на дитину, за якими племінник був її сином.

“І на одному з блокпостів, вже після Василівки, перед сірою зоною нас зупинили. І один іншому каже: “Этих в расход”. А інший йому відповів: “Та ні, мені сьогодні досить”. А той сказав йому: “А мені нормально”. А інший каже: “Та ні, нехай на наступному вже блокпості, хай там порадіють”, – згадує жінка.

По дорозі з окупації у херсонки, яка має важку форму цукрового діабету, паралізувало праву ногу. Проте жінка тиснула на педаль авто лівою ногою, щоб врятувати тих, хто потребував її допомоги. Жінка мала дуже високий цукор у крові, майже 30, тиск за 200, але довезла родичів до Одеси.
3-річний племінник теж почувався погано….

“Спочатку він дуже сильно плакав, кричав ночами, годинами. Я намагалась його заспокоїти. Він не міг їсти, бо травмований був. Говорити перестав взагалі. І зараз пробуємо навчити цьому його заново. Адже через півтора року йому йти до школи”,-  говорить переселенка.

Родина херсонки намагається дати маленькому родичу якомога любові, тепла та ніжністі.

“Коли його питають про маму, він каже: “Мами нема”. Він знає. Один раз він показав на небо ввечері і сказав: “Мама на небі”, – ділиться тітка хлопчика.

За порадою спеціалістів жінка старається частіше обіймати хлопчика, жінка намагається загоїти його душевні рани справжньою любов’ю.