Гумдопомога у прифронтових громадах: чого найбільше потребують жителі

Більшість мешканців прифронтових громад Херсонщини перебувають у скрутній життєвій ситуації – часто виживають без електроенергії та будь-якої можливості придбати найнеобхідніше. Тому гуманітарна допомога від міжнародних донорів та з інших областей України тут є суттєвою підтримкою, а для когось – чи не єдиною можливістю вижити.

Продовольча програма ООН (ВПП), “Global Empowerment Mission”, “World Central Kitchen” та багато інших благодійних організацій і фондів – як іноземних, так і українських – продовжують надавати безкоштовну підтримку мешканцям регіону.

Промоніторивши звіти благодійних фондів та організацій за останніх два тижні про надану допомогу громадам Білозерщини, можна зробити висновок, що найчастіше у громади мешканцям завозили пакунки з продуктами, питну воду, набагато рідше – засоби гігієни та побутову хімію. Ми поцікавилися у своїх читачів, якої матеріальної підтримки на даний час вони потребують найбільше. І чи достатньо тієї гумдопомоги, яку доставляють. У кожній другій відповіді жителі громад просять привозити гігієнічні набори.

“Гігієна дуже потрібна, давно вже не отримували”, – пише Олександра.

На другому місці потреб жителів прифронтових населених пунктів – питна вода та продуктові набори, адже, як пишуть читачі, продуктів, які завозять, найчастіше не вистачає.

“Потрібно продуктові набори хоча б декілька разів на місяць а то тільки коробка Джем раз в місяць цього не достатньо тим паче коли велика родина”, – пише наша читачка Таня Рукавчук.

Також є велика потреба в медичних препаратах, яких часто придбати немає за що. Гострим питанням, як зазначають наші читачі, є проблема покинутих домашніх тварин. Жителі стараються про них хоч якось подбати і врятувати від голодної смерті. Тому багато хто з читачів зазначає, що дуже потрібен корм для тварин.

“Одна коробка Gem раз на місяць. І це на сім‘ю з трьох людей, особисто в нас.
Було би добре хоча б якихось засобів для гігієни. Погоджуюся з коментаторами щодо корму для тварин. Дуже багато безхатніх тваринок…” – написала Аліна.

Приблизно у кожному четвертому коментарі наші читачі зазначили, що найдоцільнішою допомогою у реаліях війни є, звичайно, гроші, щоб кожен купив собі те, що найнеобхідніше.

“Грошова допомога найдоцільніша в наших умовах. Як варіант, ваучери, які можна було б використати в продуктових магазинах та аптеках, для того, щоб не можна було купити алкоголь . Проблемними є одяг, взуття, предмети побуту за доступними цінами ( в Білозерці за них правлять занадто велику ціну)”, – прокоментував у Телеграмі читач під логіном “Історик”.

Багато жителів зазначають, що допомоги, яку завозять у громади, недостатньо. Деякі читачі зазначають, що далеко не завжди вона є якісною і в продуктових наборах часто бувають не найнеобхідніші позиції:

“Більшість йде на корм безпритульних собак і домашніх курей, качок, поросят. Навіть борошно нема кому віддати безкоштовно…” – прокоментував Рома Ріо.

Звичайно, важко і не просто виживати у реаліях війни, але й за будь-яку допомогу, завезену під обстрілами, треба бути вдячному і розуміти, що хтось для цього вклав свої зусилля, час, ресурси. Похвально, що є коментарі, де люди дякують благодійникам за надану підтримку.

“Вода, хліб, “Джем” 1 коробка на три людини. Дякуємо за підтримку”, – написала Ольга Іванова.

Ірина Ірина у Фейсбуці написала свою думку:

“Дякуючи нашій старості Дніпровського старостату , яка по змозі робить все щоб люди були забезпечені! Мені здається, що Незламне забезпечене всім! А ось від Районної адміністрації хотілось би більшої допомоги (і сприяння). Меньше піару, а більше допомоги!”.

Звичайно, у реаліях, в яких живуть мешканці Херсонщини уже третій рік, усіх забезпечити навіть найнеобхіднішим вкрай важко. Адже війна є розрухою, хаосом, що пожирає усі ресурси і можливості – як на фронті, так і в тилу. На жаль, з цим варто змиритися.

Тож віримо, що війна таки швидко закінчиться й працьовиті жителі регіону не будуть змушені чекати допомоги від волонтерів, а самі допомогатимуть тим, хто цього потребує. Адже хто зрозуміє більше голодного, ніж той, хто сам зазнав голоду…