Герої Бузкового парку: назавжди у серці земляків

1 березня 2022 року став для Херсона одним із найтрагічніших днів російського вторгнення. Саме тоді бійці ТрО стали на захист міста – з автоматами, коктейлями Молотова і непохитною вірою в серці.

Вони знали, що ворог переважає, але не відступили. Тоді загинули 24 бійці херсонської тероборони, які намагалися зупинити танкову колону військ РФ.

Україна та весь світ згодом дізналися про подвиг Героїв у Бузковому парку. Пам’ять про них назавжди залишиться у серцях вдячних українців.

“Білозерка. Інфо” неодноразово писала про трагічні події 1 березня 2022 року, про земляків, справжніх велетів духу, та історії їхнього життя. Пропонуємо згадати. Подякувати і переосмислити як ніколи актуальні та болючі слова з Декалогу ОУН: “Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї”.

• “Справжній майстер”, що загинув як Герой. Юрію Полов’юку назавжди залишилося 35. Спогадами про сина, солдата 2 роти 194 батальйону 124 окремої бригади Херсонської ТРО з нашим виданням поділилася мама загиблого Лариса Михайлівна.
• Понад усе любив свій рідний край. Володимир Васильович Вдовиченко із Зорівки теж загинув 1 березня 2022 році у Бузковому парку. Про життєвий шлях Героя нашому виданню розповіли староста Надеждівки Олександр Івченко та донька тероборонівця.
• “Хто захистить Україну, якщо не я?” . Історію Героя Бузкового парку з Надеждівки Миколи Гончара розповів староста Надеждівського округу Олександр Івченко.
• “Я не можу прикріпити жалобну стрічку на його портрет”. Дружина загиблого Героя Бузкового парку Олександра Непомнящого з Чорнобаївки розповіла “Білозерці.Інфо” про коханого чоловіка та про найбільшу рану серця, що кровоточить понині.
• “Якщо загину, то хоча б принесу користь своїй країні” – історія про полеглого Героя з Надеждівки Сергія Колесніченка, якому з братом-близнюком вдалося вижити в бою 1 березня. Захисник поліг на фронті влітку 2023 року.
• “Мрію про створення сучасного відділення реабілітації у Білозерській лікарні”. Білозерчанин, учасник АТО та фізичний терапевт Олександр Козак теж зупиняв ворога у Бузковому парку. Сьогодні чоловік згадує ті страшні події та мріє повернутися у рідне селище, де залишаються батьки, і тут, у Білозерці, створити сучасний реабілітаційний центр.