Пн, 16 Бер 26
11°C

Фермери Херсонщини продовжують розвивати тваринництво: як свиноферма працює під обстрілами

Олена Бджола 15 Лютого, 2026

Фермери Херсонщини, попри російські обстріли та відключення електроенергії, продовжують розвивати тваринництво. Свиноферма агрохолдингу KSG Agro у Херсонській області стабільно  забезпечує роботою  місцевих мешканців у складних безпекових умовах.

Про це повідомило видання “Новий день”.

Агрохолдинг став одним із тих 13% підприємств України, які не зупинилися жодного дня під час війни. Навпаки – вони переформатували бізнес і вже у 2023 році у Бериславському районі  запрацювало нове свиновиробництво.

«На свинофермі, яку ми розвиваємо на деокупованій частині Херсонщини, окупанти не встигли заподіяти серйозних ушкоджень самій будівлі. Проте довелося відновити кілька корпусів. Крім того, там було відсутнє енерго- та водопостачання, не було необхідного сучасного обладнання, не вистачало співробітників, – розповідає головний технолог агрохолдингу Віктор Нечмілов.

З метою мінімізації впливу реалій воєнного часу на бізнес господарство придбало п’ять дизель-генераторів. Сонячні панелі там були неушкоджені, і певний час допомагали в ясні дні. Згодом на свинофермі та селищі, де вона знаходиться, поновили електроенергію та водопостачання.

“Ми встановили сучасне імпортне обладнання автогодування та іншу необхідну техніку. Кадровий дефіцит спочатку перекривали нашими співробітниками із свинокомплексу на Дніпропетровщині, понад 100 осіб працювали вахтовим методом. А зараз повністю укомплектовано колектив із місцевих спеціалістів”.

За словами головного технолога, свиноферма знаходиться в зоні ризику ворожих атак. Тому тут обладнали бомбосховище. Інколи, через інтенсивні ворожі обстріли, працівникам доводиться 2-3 рази на день спускатися в укриття.

Усі співробітники свинокомплексу забезпечені двома комплектами спецодягу та взуття, засобами біологічного захисту, безкоштовним харчуванням тричі на день, можуть проживати у гуртожитку, а також користуються безкоштовним Інтернетом, як на виробництві, так і вдома.

“Ми вбачаємо свою соціальну відповідальність у тому, щоб розвивати свинарський бізнес для продуктової безпеки прифронтових територій, – коментує голова Ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов. – Із цією метою на Херсонщині ми від постачання свинини перейшли до інвестицій, безпосереднього відродження виробничих потужностей”.

Як повідомляють у Херсонській ОВА, зараз на фермі утримуються 15 тисяч голів свиней, із яких пів сотні – свиноматки нової продуктивної породи. Відділок опоросу цілодобово забезпечений теплом та світлом, для цього тут використовують резервне живлення. Для тварин є корми, вода та постійний ветеринарний супровід.

“Ми забезпечуємо цілодобовий догляд за тваринами. Щоб вони перебували у теплі, у них був постійний доступ до їжі, води та ветеринарної допомоги. Ферма перебуває у прифронтовій зоні, де є постійна загроза обстрілів і відключення електроенергії. Підприємство адаптувалось і має резервне живлення, завдяки чому може підтримувати всі необхідні параметри для комфорту тварин”, – запевняє головний ветеринарний лікар ферми Олег Титов.

У грудні 2025 року свиноферма тричі потрапляла під російські обстріли, повідомив Сергій Касьянов в інтервʼю UNITED24Media.

Він уточнив, що безпосередньо над підприємством знешкодили 11 безпілотників, зокрема три БПЛА “Блискавка” й вісім дронів “Мавік” і FPV-дронів.

“Це як гра в «Морський бій”. Деякі будівлі порожні, деякі — з тваринами. На щастя, всі три останні удари припали саме на порожні приміщення. Але фізичні, фінансові та психологічні наслідки від атак залишаються. Люди мешкають за один-два кілометри від ферми. Вони працюють, бо їм потрібно жити й годувати родини. Але кожен день — це стрес”.

Спочатку на підприємстві працювало близько 90 осіб, але через постійні обстріли та ризики для життя нині залишилось лише 20.

Щоб стабільно вести бізнес в умовах постійних ударів ворога, агрохолдинг запровадив власну стратегію адаптації до ризиків. У господарстві облаштували свердловини для водопостачання, установили сонячні батареї та когенераційні установки для автономної роботи.

Олена Бджола

Статті автора