Фермер з лівобережжя Херсонщини вирощує кавуни у Музиківській громаді — які досягнення

Аграрій Олександр разом із батьком та братом займається баштанною справою у Мірошниківці Музиківської громади. На правобережжя родина переїхала з лівого берега області у 2023 році. Фермер хоче вирощувати найкращі кавуни Херсонщини та «видавати бренд».

Із Олександром поспілкувались журналісти видання «Вгору».

Родинний бізнес на лівобережжі існував з 2013 року. Після переїзду сім’я стикнулась із новими умовами – іншими ґрунтами та водою.

“Вода у нас тут, у цьому селі, на глибині 20 метрів, а свердловини, щоб до гарної води дістатися, треба бити на метрів 65-70. Але вона все одно йде солонкувата”, – зазначив Олександр.

На посів кавунів витрачається два дні, а через місяць протягом кількох днів необхідно обробити їх від шкідників. Це Олександр із братом зробити встигають. Однак для збору врожаю працівників не вистачає. До початку повномасштабного вторгнення на лівобережжі можна було швидко знайти робочі руки, оскільки на одному «п’ятачку» перебувало 70 бригад.

В основному Олександр сіє сорт «Талісман» F1 від «Нунхемс», але також працює із «НУН», «Юммі» та «Мірсіні». «Талісман» дозріває за 60 днів: якщо посіяти насіння у тепличні касети у березні, то кавуни можна збирати у кінці червня – на початку липня. Кавуни полюбляють й усі шкідники, тому на полі треба знаходитись кожного дня.

Полив фермери здійснюють методом крапельного зрошення за технологією з лівого берега. «Гони» (рядки) мають довжину 230-250 метрів. Солоність та якість води можна коригувати європейськими препаратами. Також аграрії застосовують мікродобрива.

“Це все балансується, це технологія поливу. Деякі фермери кажуть: треба поливати щодня. Ми поливаємо по годинах, це краще підходить, нам так здається. Технології у кожного різні, земля відрізняється. Здаємо землю на аналізи, здаємо воду на аналізи – все, щоб виростити кавуни”, – розповів аграрій.

На лівобережжі вдавалось виростити до 55 гектарів кавунів одночасно, а тут – до 5, однак загалом виходить до 30 гектарів. Врожайність також зменшилась: з 60-80 до 45-55 тонн з гектара. На це негативно впливає перепад температур та земля – на правому березі вона глиниста, а кавун краще росте у піщаній.

Продавати баштанні важко через те, що вирощують їх близько до лінії фронту. В основному кавуни Олександра відправляють у Київ, Волинь, Рівне, Львів, Чернівці та Одесу.

Також фермер поділився тим, як правильно вибирати кавун.

“Перше, на що я дивлюся, вибираючи кавун для себе, це він має бути світлим. Світлий кавун — це вже ознака того, що він вже на сонці відлежався. А недостиглий кавун темно-зелений», – розказав Олександр.

Родина аграріїв займається вирощуванням цвітної капусти, моркви, озимої цибулі, однак найбільше уваги приділяється кавунам.

“Намагаємося вирощувати найкращі кавуни Херсонщини та видавати бренд, щоб не було соромно перед усією Україною, на яку йде цей кавун”, – зазначив Олександр.

• У Посад-Покровському з’явиться торговельне містечко для аграріїв. Проєкт планують реалізувати за 300 мільйонів гривень. Поки що для нього шукають фінансування.
• Фермери Херсонщини, що втратили свій врожай, зможуть отримати фінансову допомогу. Це щонайменше 10 тисяч гривень за 1 гектар втрачених посівів. Також в області зараз працюють над відновленням повноцінного зрошення.
• Наразі на Херсонщині активно ведуться роботи над Лиманецькою зрошувальною системою. Її реконструкцію планують закінчити навесні 2026 року. Завдяки річці Інгулець зрошення можуть запустити у Калинівській, Великоолександрівській та Високопільській ТГ.