10.6 C
Kherson
Понеділок, 29 Листопада, 2021

Останні новини

Думка сільського голови: чи треба станіславцям об’єднуватися з сусідами?

Останні події, щодо активізації процесу об’єднання громад змусили мене сісти за написання цієї статті. Все частіше мене запитують односельці про вказаний процес, їх цікавить: як це буде, чи буде при цьому краще, коли це буде і чи буде взагалі? Я не претендую на істину в останній інстанції, але розповісти те що я знаю і те про що думаю зобов’язаний. Якщо хтось знає більше, або має іншу думку, пропоную вступити у дискусію. Стаття націлена на станіславську сільську аудиторію і говоритиму з точки зору інтересів станіславців.

Відразу скажу, що я не є ярим прихильником об’єднання громад, але я прихильник процесів децентралізації влади. Так сталося, що влада ці два поняття поєднує, і ставить їх у залежність одне від іншого. Тому і закони пишуться так, що об’єднаним територіальним громадам (далі ОТГ) надається більше повноважень, чим простим сільським громадам. Держава виділяє додаткові кошти на розвиток інфраструктури ОТГ. Всі гранди, всі конкурси і т.п. щодо залучення додаткових коштів у місцевий бюджет сьогодні направлені в основному на ОТГ. Це державні мужи називають стимуляцією сільських громад до об’єднання, я ж називаю просто шантажем. Бо не розумію, чому не дати такі ж повноваження, як в ОТГ усім сільським громадам. Але ми поставлені в конкретні історичні, економічні, політичні, соціальні та ін. умови, і повинні діяти виходячи з них. З цього виходить, що не являючись прихильником об’єднання громад, я все ж не відкидаю думку про необхідність об’єднання на даному етапі, тому що це є запорукою децентралізації.

Що ж таке децентрацізація і чому я її прихильник? Це надання додаткових повноважень місцевим радам, приближення адміністративних послуг до населення і передача державою коштів місцевим радам для виконання цих повноважень і надання послуг. Наведу приклади. Деякі повноваження держава все ж передала відразу на сільські ради. Так з квітня 2016 року держава передала на органи місцевого самоврядування  реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання громадян (в народі – «приписку»), і нічого, сільські ради з цим просто справляються, а люди не їздять до району і не стоять в чергах так званого «паспортного столу». Ще одним прикладом децентралізації можу назвати надання права органам місцевого самоврядування (далі ОМС) проводити реєстрацію майнових прав громадян та реєстрацію фізичних осіб підприємців та юридичних осіб. Цей процес йде гірше, тому що потребує відповідних кваліфікованих фахівців, введення додаткової посади, придбання додаткової оргтехніки, і не кожна сільська рада може собі це дозволити. Ми ж це зробили, і до нас тепер їдуть люди з усього району, щоб провести відповідну державну реєстрацію.

Але є приклади і невдалої децентрацізації. Верховною Радою прийнятий закон, яким дозволяється оформляти спадщину в сільських радах. Але при цьому поставили такі умови, виконання яких практично неможливе в існуючих фінансових умовах, а деякі умови я б даже назвав абсурдними. Можливо виконання їх буде під силу ОТГ. 

Об’єднаним же територіальним громадам держава надає значно більші повноваження, практичну самостійність і додатковий фінансовий ресурс. Які повноваження надаються ОТГ, які залишаются в районі, в області визначено в концепції реформування місцевого самоврядування затвердженої розпорядженням Кабінету міністрів України від 1 квітня 2014р. №333. 

З ким же ми повинні і можемо об’єднатись? Для цього обласною державною адміністрацією був розроблений перспективний план добровільного об’єднання громад області, затверджений обласною радою і Кабінетом міністрів України.        

Якщо в інших громадах були питання щодо вибору попутника життя, то географічне положення Станіслава таке, що нам сам Бог велів об’єднуватись із Широкобалківською та Олександрівською сільськими радами. Могло стояти питання про Томину Балку, але звісно ж їм ближче до Білозерки де більш розвинена інфраструктура і томинчани вже прийняли рішення об’єднуватись з Білозеркою. Ще могло б виникнути питання про приєднання с.Дослідне (розмовне –«біофабрика), так як це село має дорожне сполучення з твердим покриттям з нашими громадами, але адміністративно відноситься до Радянської сільської ради. Вирішення цього питання лише затримає процес об’єднання, так як потребує усунення багатьох бюрократичних перепон. 

Таким чином нам судилося об’єднуватись лише в такій конфігурації. Тобто в ОТГ входитимуть такі села: Олександрівка, Станіслав, Широка Балка, Софіївка, з населенням, приблизно, 10 тис.чол. Так затверджено і у перспективному плані.

Виходячи з того, що децентралізація це добре, а децентралізація неможлива без об’єднання, знаючи з ким ми можемо об’єднатись, задаємо собі вирішальне питання, де поставити кому у такому виразі: «об’єднуватись не можна не об’єднуватись».

Щоб вирішити це питання логічно було б порахувати всі плюси і мінуси об’єднання. Що переважає, так і поступати. Але в даній ситуації є такі плюси які вартують декількох мінусів і навпаки. Тому математичний підхід відкидаємо.

Відразу скажу, що основним моїм критерієм щодо об’єднання громад два роки був економічний підхід, тобто економічна спроможність майбутньої ОТГ.

Я сам рахував, просив фахівців з області порахувати, чи зможе ОТГ існувати при тих економічних умовах, які визначені Податковим та Бюджетним кодексами. Розрахунки були різні, кожен рахував по своєму. Зупинятись на них не буду, бо це окрема розмова в колі фахівців. Скажу тільки, що всі розрахунки сходились до того, що існувати ОТГ зможе, але з ввімкненим суворим режимом економії. 

Ви скажете, що по телевізору показують як ОТГ будують дороги, ремонтують будівлі, будують освітлення та ін. Да, це і є та стимуляція до об’єднання від держави про яку я говорив раніше. Це дає держава кошти сьогодні, чи будуть давати завтра ніхто нічого не каже. Я впевнений, що коли об’єднаються всі, допомога закінчиться. До того ж ці кошти ОТГ може використовувати лише на розвиток інфраструктури. А якщо не витачатиме на заробітну плату бюджетникам– шукайте резерви самі, або проводьте «оптимізацію» штатів (по народному – «скорочення»). Ось я навів приклади одних із плюсів та мінусів, вирішуйте самі який з них переважає.

Але з нового 2017 року я відмовився від цих розрахунків, так як не вбачаю в цьому сенсу. Мені в житті пощастило працювати з великим адміністратором Леонідом Тимофієвичем Смутченком. Його вирази запамятовуються на все життя. Він казав, що спеціаліст повинен планувати хоча б на рік, головний спеціаліст – на 5 років, а керівник – на 10-15 років наперед.. Так от, в нашій країні це зробити неможливо. Всі ті розрахунки, які робилися ще восени 2016 року можна викинути, адже Верховна Рада щорічно «під ялинку» приймає зміни до Бюджетного і Податкового кодексів, і з кожним роком ці зміни радикальніші. Тому у нас кожен рік унікальний в плані надходжень податків і витрат. Для прикладу скажу, що на сьогодні (початок лютого 2017 року) ми навіть не знаємо, чи буде надходити в сільську раду акцизний податок, який надходив у 2016 році, який ми запланували в бюджет 2017 року, і який Верховна Рада відмінила вже після прийняття нами бюджету. А це четверта частина наших власних надходжень. Нам щось взамін обіцяють, але для цього Кабмін повинен розробити якийсь порядок. Коли це буде, в якій сумі і чи буде взагалі невідомо. 

Мене ж навіть не так цікавить цей рік – думаю виживем. При об’єднанні держава допоможе, можливо рік, можливо два. Мене цікавить що буде далі, коли допомога держави закінчиться, років через 5-10. Що тоді скажуть люди про об’єднання? Який тоді буде бюджет? 

Навів вам цей приклад, для того, щоб ви зрозуміли, що рахувати економіку сьогодні на перспективу немає сенсу взагалі, якщо ми не знаємо навіть перспективу місячного терміну, даже більше того, як це не абсурдно звучить – перспективу вже прожитого січня 2017 року.

Ось тому я до цього часу не виходив з ініціативою про обєднання громад.

Після новорічних «подарунків» від Верховної Ради я зрозумів, що економіку можна відкинути, сподіваючись на наше «якось воно буде» і держава не залишить без засобів для існування. Тому давайте аналізувати інші плюси і мінуси, а економіку залишимо за дужками.

При об’єднанні громад ОТГ виходить на прямі міжбюджетні відносини з державою минаючи обласний та районний рівні фінансування. Тобто кошти на утримання освіти та медицини держава надаватиме прямо в ОТГ. Логічно, що якщо фінансування цих установ проводитиметься з сільської ради, то і підпорядкування їх змінюється з району до сільської ради. Вважаю, це дуже великим плюсом. Вирішувати питання що потрібно придбати для установи за поданням керівника буде не якийсь клерк в районі, а депутати громади, які самі лікуються у цій лікувальній установі, діти яких ходять до цих навчальних закладів, і які своїми очами щоденно бачать проблеми тої чи іншої установи. При виникненні господарських проблем сьогодні іноді доводиться не одну добу чекати з району представника, щоб він тільки приїхав подивитися на проблему. При об’єднанні всі проблеми повинні вирішуватися на місці і фінансові, і господарські, і кадрові і т.д. І я вважаю, що вони тут будуть вирішуватися краще, тому що люди робитимуть для себе, та і не треба їхати за кожною дрібницею в район. А керівники установ, зазвичай авторитетні в селі люди, зможуть йти напряму до вищої посадової особи громади – сільського голови, де й вирішуватимуться всі питання. Я так думаю, що потрібно буде створити свою комунальну установу по обслуговуванню бюджетних завладів, зі своїми слюсарями, електриками, робітниками і т.п..

Інше питання скільки держава буде давати коштів на  утримання цих установ? Але ми домовились винести економіку за дужки. До того ж я так думаю, що кошти виділятимуться так як і іншим, а всім відразу держава померти не дасть, як мінімум – виживем.

Згідно вказаної мною концепції реформування ОМС в кожній ОТГ повинен бути представник державних служб, таких як пенсійний фонд, сиціальний захист та державне казначейство. Тобто оформлення субсидій, вирішення інших питань соціального захисту, пенсійного забезпечення та казначейського обслуговування повинно відбуватися на території ОТГ і не потрібно буде їздити в район. Це теж великий плюс, але й тут не обійшлося без «але». Коли я задаю питання, чи є такі представники в уже об’єднаних громадах херсонщини, отримую негативну відповідь. Чому до цього часу немає постанови Кабміну або відомчих наказів щодо цього невідомо. 

На території ОТГ повинна бути пожежна частина. Це добре. Але держава не забезпечить коштами її утримання, а ці кошти необхідно буде вишукувати громаді.

В ОТГ повинна фукціонувати муніципальна міліція і теж за кошти громади. З однієї сторони добре – якщо громада платить, то громада і вимагає, і призначає, і ставить умови роботи, і допомогає. З другой сторони держава перекидає фінансування правоохороних органів на громаду.

Як бачите держава скидає на ОТГ додаткові повновадення, додаткові фінансові витрати, але також і визначає, що податок на доходи фізачних осіб (60% ПДФО) буде поступати не в районний бюджет а в бюджет ОТГ. Чи вистачить цих коштів на фінансування додаткових повноважень? Ні. Адже з цих надходжень район фінансував дитячі садки і культірні заклади, і ми знаємо що вони завжди недофінансовувались. Та в стягуванні цього податку є значні резерви. Не секрет, що багато підприємств приховували найманих працівників, виплачуючи заробітну плату у конвертах, щоб уникнути цього податку.

Вже прийнятий один з «новорічних» законів, який дає право ОТГ самим проводими перевірку легалізації найманої праці на підприємствах підконтрольної території. І це плюс, який дасть змогу легалізувати робочу силу, збільшити надходження до бюджету, робітники матимуть соціальні гарантії і надію на пенсію.

Саме надання таких повноважень ОТГ спричинить велику зацікавленість недобросовісних роботодавців у результатах місцевих виборів. І тому прогнозую їх активну участь у проштовхуванні «своїх людей» у депутати та у голови.

Ще одним таким фактором, який особливо вплине на активізацію недобросовісних фермерів на участь у виборчому процесі є законопроект, який уже прийнятий у першому читанні і буде прийнятий в поточному році. Цим законопроектом передбачається передача у розпорядження ОТГ земель за межами населених пунктів. Замічу, що до цього часу сільські ради розпоряджелися лише землями в межах населених пунктів. Після прийняття цього закону рішення про виділення землі сільгосптоваровиробникам будуть прийматися на сесії депутатським корпусом, а не як сьогодні – чиновником із служби земельних ресурсів. Це ще один плюс.

Паралельно з процесом об’єднання громад йдуть реформи і галузеві: освітня, медична, культурна та ін. І якщо ми зараз не вклинемося в процес реформування завтра буде це робити важче. Наведу приклад. Всі реформи ведуть до того, що за все треба платити. Для медичного обслуговування наших жителів у стаціонарах нам треба буде укладати угоди з лікарнями, які ми виберемо, і перераховувати їм кошти, які передасть нам держава у вигляді медичної субвенції. Якщо ми сьогодні не вклинемося в реформу і не зможемо заплатити лікарням, а вони вже реформуються і будуть вимагати коштів, наших людей просто можуть не приймати.

Якщо ми раніше могли отримувати якусь допомогу на ремонти, будівництво і т.п. з районного та обласного бюджетів, то скоро ця лавочка прикриється. Пояснюю чому. По-перше, як я вже говорив, держава стимулює тільки об’єднанні громади, а по-друге в районі і області просто не буде коштів. 

Справа в тому, що процес об’єднання вже пішов і по нашій області і по району. Вже пройшло об’єднання у Музиківській ОТГ, яка забрала частину коштів із районного бюджету. На даний час проходить процес об’єднання Білозерської ОТГ, яка є однм з найбільших донорів районного бюджету. Можете собі уявити тільки бюджетну сферу районного центру, і всі податки із заробітної плати цих бюджетників тепер перейдуть з районного бюджету до Білозерської ОТГ. Це потягне за собою погіршення фінансування наших шкіл, амбулаторій, ФАПів, дитячих садків і культури. Якщо ще Чорнобаївка та Дніпровське підуть на об’єднання, в районі залишиться один «баласт». Така ж ситуація і в області

Таким чином процес набирає невідворотнього характеру. В даній ситуації ми змушені проводити об’єднання, щоб не залишитись за бортом. І чим швидше – тим краще, тоді у нас ще є шанс отримати від держави ті стимулюючі кошти на розвиток інфраструктури.

А далі сподіватися лише на себе. Да, ніхто не каже ,що все буде райдужно та красиво. Коштів, як завжди, не буде вистачати. Але все залежатиме від нас самих.

І на останок. По телебаченню і в кулуарах Верховної Ради обговорюється питання закінчення добровільного процесу об’єднання. Не виключено, що до кінця року може бути прийнятий закон, умовно кажучи, про «примусове» об’єднання. Яким буде закон? Хто буде вирішувати кому з ким об’єднуватися? Як це буде? Знаю що в районі існує думка про приєднання нас до Білозерської ОТГ. Я ж категорично проти такого об’єднання. І не хочу цього допустити.

Є ще ряд факторів щодо переваг чи недоліків об’єднання. Про це можна говорити безкінечно і кожного буде своя думка. Це тільки те, що лежить на поверхні. При спілкуванні з головами об’єднаних громад інших областей виявляються і інші нюанси, життя вносить свої коррективи. Враховуючи вище викладене, розуміючи всю відповідальність і важливість історичного моменту, 26 січня мною підписане розпорядження про ініціювання проведення громадського обговорення щодо об’єднання територіальних громад Олександрівської, Широкобалківської та Станіславської в одну ОТГ з центром в селі Станіслав. Останнє слово вибору за громадами цих сіл

Запрошую всіх бажаючих на громадські слухання з цього приводу до будинку культури 18 лютого об 11-00 годині. На слухання запрошені фахівці з району та області.

Станіславський сільський голова В.В.Желуденко

останні новини

spot_imgspot_img

Інші новини

Вітаємо, ви дочитали до кінця матеріал «Білозерка.Інфо» – незалежного та впливового інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас щомісячним внеском від 25 гривень. За ціною лише однієї чашечки кави, ви підтримаєте роботу усієї редакції і допоможете зробити наші громади ще більше відкритими, читачів – більш обізнаними, а діяльність влади – прозорішою.

З повагою, Редакція bilozerka.info