#Дайджест поводження з дітьми у стресових ситуаціях від психологині Інни Корміленко

0
68

 

Найстрашніше, що у  війні страждають наші діти. І саме ми, дорослі маємо вміти їм допомогти. Однак із бесіди зі своїми клієнтами я розумію, що часто батькам не вистачає знань про те, як діяти в екстремальних ситуаціях. Інколи вони відверто кажуть, що навіть при наявності знань не завжди вдається адекватно реагувати у критичних ситуаціях. Батьки теж люди, тому часто губляться. 

Раджу всі навики відточувати, повторювати у спокійній ситуації та пропускати «через тіло». Бо м’язова пам’ять швидше відреагує і видасть «план дій», якщо ви кілька разів проробили цю дію самостійно. Практикуйте всі психологічні поради відразу, проробляйте вправи та техніки не соромлячись стороннього ока. І тоді ви зможете швидко відреагувати та бути ефективним помічником для себе, для своєї дитини чи всіх інших у разі критичної потреби.

Звісно неможливо передбачити всі можливі ситуації, які можуть трапитися з нашими дітьми у війні та можуть стати тригерами. Різні реакції можуть трапляться вперше і цілком імовірно, що це може викликати  тривогу. Хочу всіх заспокоїти, що з вами та вашими дітьми, у яких би проявах вони не перебували – все добре. Всі реакції – цілком нормальні на сильний стрес.

Пропоную короткий  дайджест поводження з дітьми у стресових ситуаціях при різних емоційних проявах.  

🟦Страх. У дитини напружені м’язи, особливо на обличчі, серцебиття, прискорене дихання, знижений контроль поведінки. У цій ситуації:

  • покладіть руку дитини собі на зап’ястя, щоб вона відчула ваш пульс;
  • дихайте глибоко й рівно, попросіть спокійним тоном  дихати в одному з вами ритмі;
  • слухати дитину, висловлювати розуміння, співчуття;
  • за дозволом дитини – обіймати її, зігрівайте своїм тілом, гладьте по спинці;
  • не зупиняйте коли дитина плаче, якщо їй це потрібно – дайте виплакатися;
  • будьте поруч і показуйте свою любов.

🟦Ступор. Цей стан можна розпізнати через різке зниження або відсутність рухів і мови, немає реакції на шум чи дотики. У цій ситуації:

  • підійдіть до дитини, скажіть, що хочете і можете їй допомогти;
  • візьміть за руку та попросіть виконувати дії разом із вами, наприклад, йти або впасти на підлогу (під час обстрілів);
  • дитина під час ступору може чути та бачити, тому говоріть із нею тихо та чітко (можна на вушко), спробуйте викликати емоції;
  • зігніть дитині пальці на обох руках та притисніть до основи долоні.

🟦Істерика. Легко впізнаваний стан за різкими рухами, часто хаотичними й безглуздими діями, голосною мовою, плачем та криком. У цій ситуації:

  • залиштеся наодинці з дитиною, створіть спокійну атмосферу;
  • намагайтеся контролювати ситуацію з ракурсу фізичної безпеки, щоб дитина не травмувалася;
  • несподівано зробіть щось, що може сильно здивувати (наприклад, плесніть у долоні);
  • говоріть короткими фразами, без крику, спокійно та впевнено;
  • після «істерики» настає втома, виснаження та втрата сил – знайдіть для дитини спокійне місце, де вона відпочине.

🟦Агресія. У дітей проявляється через роздратування, невдоволення, гнів, образу, лайку, м’язову напругу. У цій ситуації: 

  • зведіть до мінімуму кількість людей навколо;
  • дайте можливість дитині випустити емоції назовні без засудження її дій;
  • залучіть її до активності з високим фізичним навантаженням, наприклад, разом поприсідайте або виконайте віджимання від підлоги;
  • демонструйте доброзичливість;
  • в ігровій формі (залежно від вікової категорії) спробуйте розрядити ситуацію.

🟦Нервове тремтіння.  Це виглядає начебто дитина змерзла, в неї тремтить все тіло або деякі частини, зупинитися сама вона не може. У цій ситуації:

  • візьміть дитину за плечі та потрясіть упродовж 10–15 секунд, причому постійно розмовляючи, описуючи що саме ви робите і навіщо;
  • порадьте збільшити тремтіння, наприклад, потрясти стегнами чи плечима; хай дитина спробує наслідувати песика, який після купання струшує з себе воду;
  • говоріть із дитиною так, щоб не налякати;
  • коли тремтіння вщухне (не раніше), можна обійняти дитину чи ніжно взяти її руки у свої долоні
  • не варто накривати чимось теплим і казати «заспокойся!»

🟦Плач. На відміну від істерики при плачу немає порушень в поведінці, але у дитини тремтять губи та спостерігається пригніченість. У цій ситуації:

  • не залишайте дитину наодинці;
  • за її згоди встановіть фізичний контакт (візьміть за руку, погладьте);
  • застосуйте активне слухання, періодично говоріть «так», кивайте головою, кажіть про свої почуття та почуття дитини;
  • не підганяйте дитину із заспокоєнням, дайте їй можливість виплакатися.

🟦Панічна атака. Можливими проявами можуть бути страх смерті, відчуття задухи, перехоплення подиху, запаморочення, припливи холоду або жару, сильне серцебиття, пітливість тощо. У цій ситуації:

  • попросіть дитину сісти, опустити голову та впертися ногами в підлогу, зосередитися на диханні, повільно вдихаючи та видихаючи;
  • переключить увагу та запропонуйте розповісти, що вона бачить і чують.

Ми  з вами ніколи не жили раніше у війні. І реакції тіла та психіки можуть проявлятися досить різно і  часто несподівано та навіть шоковою.  Проте наша психіка знає, що робити, щоб вам допомогти справлятись, вона запрограмована на виживання.

Інна Корміленко, психологиня ГО  «Білозерський центр регіонального розвитку»

Ініціативу «Заклади культури в деокупованих громадах Херсонщини як осередки психологічної та правової підтримки мешканців» впроваджує ГО «Білозерський центр регіонального розвитку» за сприянням Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні за фінансової підтримки Уряду Данії.

 

Фото з архіву ГО «Білозерський центр регіонального розвитку» та Сanva

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь