Ціна херсонського хліба або заради чого ризикують аграрії 

На долю херсонських аграріїв випали нелегкі випробування. Внаслідок російської агресії більшості місцевих сільгоспвиробників доводиться відновлювати свою справу майже з нуля. Окупанти знищили їхню матеріально-технічну базу, засіяли поля мінами та продовжують атакувати з неба під час обробітку землі.
Проте незламні херсонські фермери мужньо долають виклики часу та плекають майбутній врожай, не зважаючи на постійну загрозу.

“Ризикуємо, але працюємо”
Іван Федищев з Олександрівки Станіславської громади керує фермерським господарством “Ольвія”. Аграрне підприємство дісталося йому у спадок від покійного батька, теж Івана.

“Протягом багатьох років ми вирощували зернові та олійні культури, обробляли близько 150 га землі, своєї та орендованої. Складно було, але працювали та мали заробіток.
Вторгнення Росії відкинуло наше господарство у розвитку років на десять, як не більше. Залишилися буквально ні з чим. Врожай згорів на полях і на складах, техніку побило обстрілами. Мені довелося виїхати на Вінниччину, адже Олександрівка опинилася на лінії вогню”, – говорить фермер.

Фото – ukrainer.net

На момент звільнення село було фактично майже зруйноване. Проте люди все одно почали повертатися додому, зокрема і місцеві фермери.

“Я приїхав 19 листопада 2022 року. Одразу – до господарства, а там… Що згоріло, що вкрали. По суті, все з початку робили з братом. З кількох пошкоджених тракторів «збирали» один, самостійно обстежували поля”, – ділиться аграрій.

Бажання якнайшвидше повернутися до роботи вартувало Івану здоров’я. На початку 2023 року, під час обстеження поля, чоловік наступив на міну.

“Мені пощастило вижити, хоч і втратив частину ноги. Довго лікувався, був на реабілітації. Тепер маю 3 групу інвалідності. Але вже у серпні 2023 року знову повернувся до Олександрівки, бо треба відновлювати справу. За кермо трактора сісти можу, так що все добре”, – ділиться фермер.

За словами Івана Федищева, навесні для аграріїв важлива кожна година. Попри обстріли, “полювання” ворожих дронів, перемінливі погодні умови фермери працюють у полі цілий день.

“Ми б і вночі працювали, але не можна – світломаскування, та й обстріли вночі посилюються. Треба все встигнути. Ця весна для нашого господарства перша «робоча» з початку війни. Пробуємо сіяти гірчицю, тому що пшениця, яку ми вирощували раніше, дуже впала у ціні. Та й з експортом великі проблеми. А гірчиця йде на внутрішній український ринок, на олію. Також сіємо просо та льон”, – розповідає олександрівський фермер.

Виявилося, що льон, який традиційно вирощують на півночі України, непогано почуває себе та дає гарний врожай і на Херсонщині. З нього зокрема виготовляють олію для здорового харчування.
Наразі ФГ «Ольвія» засіяло близько 50 га землі. Робота у полі триває, хоча про повноцінне відновлення діяльності господарства поки що говорити зарано.

“Найбільша наша проблема – заміновані території. Рятувальники просто не в змозі охопити близько 6000 га замінованих полів тільки у нас в Олександрівці. Так що наймаємо хлопців, які з металошукачами, приватно, шукають міни на полях. Звісно, у разі чого викликаємо ДСНС для знешкодження серйозних “знахідок”. Заявку на розмінування теж подали. Але ще ж і досі прилітає з лівого берега від росіян, тож до нас черга не доходить…”, – каже Іван.

Також місцеві аграрії відчувають гостру потребу у кадрах, адже багато хто з працівників виїхав у більш безпечні регіони країни або пішов захищати рідну землю.

“Крутимося-вертимося, щось позичаємо, треба дожити до нового врожаю. Кредитів нам не дають, бо знаходимося у зоні бойових дій. Та й заставу яку можемо дати?”, – ділиться олександрівський фермер.

Щоправда, господарство отримало невеличку допомогу від ФАО – 2 тони пшениці для посіву.

“Ми подалися на зняття податків за землю за роки повномасштабної війни, нібито нам погодили це, що вже добре. Живемо, працюємо, хоча біля хати було 6 «прильотів», є пошкодження, проте жити можна. Головне – посіяти, щоб був урожай, всі кошти вкладаємо у свою діяльність, хоч і прогнозувати нічого неможливо. Ризикуємо, але працюємо, віримо у Перемогу та мріємо, щоб ЗСУ відігнали окупантів з лівобережжя Херсонщини, тоді можна буде щось планувати більш конкретно”, – говорить аграрій.

Керівник ТОВ “Киселівське” Андрій Стець також відновлює роботу господарства після деокупації Чорнобаївської громади. Чоловік розвиває батьківську справу.

Фото – Херсонська ОВА

“Ми самі розмінували свою землю. Хлопці купили металошукачі та діставали ворожі міни й снаряди із землі. Якщо велике знайшли і небезпечне, то запрошували рятувальників. А якісь уламки маленькі – самі прибирали. Так і почали працювати”, – розповідає аграрій.

Фермерське господарство у минулому році засіяло поля зерновими та соняшником. Ці культури вирощують і в 2024-ому.

“Прогнози на врожай цього року нижче середнього. Дивіться: добрива наразі ми не можемо дозволити собі купити, це дуже дорого – їх ціна зросла втричі. До великої війни брали й українські добрива, з Черкас та європейського виробництва.
Техніку нашу розікрали російські військові, багато пошкодженої, ангари побиті. От у минулому році посіяли соняшник, зібрали, на склади завезли. А тут – “прильот”, усе згоріло: і врожай, і техніка, і склад. Це у вересні 2023 року було”, – згадує фермер.

Завдяки проєкту “Жнива Перемоги” від фонду Уоррена Баффета ТОВ “Киселівське” отримало в оренду трактор та сівалку, що дуже допомогло під час збору врожаю.

“Три трактори у нас згоріли, один маленький купили, один відновили, так і працюємо. Плануємо і цього року просити комбайн, щоб соняшник зібрати. Оприскувач самохідний теж відновили самі”, – говорить Андрій Стець.

Нещодавно Мінагрополітики і продовольства України та Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) надали товариству модульне зерносховище на 1000 тонн.
З кредитами у господарстві та ж проблема, що в інших громадах, які знаходяться у «червоній зоні». Банки позики не дають.

“Поліція зафіксувала всі наші збитки, але до відшкодування справа поки не дійшла, там складний процес”, – ділиться фермер.
З 1900 га сільськогосподарських земель на даний момент засіяно лише 70 га.

У цьому році нормальна погода, дощ пішов у потрібний момент. Сподіваємося, врожай буде непоганий. До війни ми збирали 4 тони пшениці з гектару, тепер – 2,5″, – говорить Андрій Стець.

Серед гострих проблем, які називає аграрій, – завищені податки на землю. За словами фермера, до війни за один орендований пай (4-5 га) потрібно було платити приблизно 10 тис. грн, з них 22% – податок державі (близько 550 грн). Зараз цей податок зріс майже утричі.

“Раніше аграрій-ФОП, наприклад, міг навіть повністю не платити податки, казали, що не вродило, і замість 2 тис. грн вносили 300 грн. І що з ними зроблять? А нас, як юросіб, штрафують, притягують до суду”, – говорить фермер.

Ціни на вирощену з ризиком для життя пшеницю під час повномасштабної війни впали вдвічі.

“До великої війни тонна пшениці коштувала 10 тисяч гривень, зараз 5. Ріпак коштував 22 тис. грн за тонну, тепер – 15, вартість соняшнику – з 25 тис. грн. впала теж до 15 тис. Тоді як ціни на пальне різко зросли, та й курс долара суттєво підскочив. Вартість добрив з 7,5 тис. грн за тонну зросла до 21 тисячі!”, – каже фермер.

Проте навіть за таких складних умов ТОВ “Киселівське” не залишило своїх пайовиків у біді ні під час окупації, ні сьогодні.

“Ми своїх власників паїв тримаємося, це наша основа. Допомагаємо їм зерном, усім, чим можемо. Адже треба жити далі, вирішувати проблеми, яких безліч. Сіємо, наше життя все тут!”, – говорить Андрій Стець.

 

Посівна – 2024: проблеми та перспективи
Незважаючи на повномасштабну війну Росії проти України, активні бойові дії та постійні ворожі обстріли, масове замінування територій, аграрії Херсонського району наполегливо сіють овочі та саджають картоплю. Станом на середину квітня овочами засаджені понад 214 га у Дар’ївській, Музиківській, Чорнобаївській, Білозерській та Херсонській громадах.
Як повідомила начальниця Управління економічного, агропромислового та просторового розвитку територій, інвестицій та житлово-комунального господарства Херсонської РВА Інна Колбаєва, наразі за темпами засіяних овочами (капустою, огірками, помідорами, цибулею, морквою, буряком та ін.) територій району лідирують Херсонська, Чорнобаївська та Дар’ївська громади – 93, 60 та 50 га відповідно. Всього у цих громадах планують засадити овочами 585 га.
Також у Херсонському районі планують засадити 250 га картоплею та 87 га баштанними культурами.

“На нашій території працюють 16-17 фермерських господарств. Проведено посів озимих та ярих зернових, зернобобових, триває посів технічних культур. Станом на 23 квітня 2024 року посіяно 1000 га озимої пшениці, 230 га озимого та 260 га ярого ячменю, 100 га проса, 112 га гороху. Технічні культури: соняшник – 250 га; льон, коріандр – 399 га. Всього наразі оброблено та засіяно 2351 га земель сільськогосподарського призначення”, – говорить начальник Станіславської СВА Олександр Бабуцький.

За словами очільника громади, найбільш болючі проблеми місцевих фермерів – пошкоджені та зруйновані приміщення для зберігання зерна, заміновані землі, труднощі у реалізації вирощеної продукції, неможливість взяти кредит, а також високі ціни на паливно-мастильні матеріали і добрива.
Станом на 23 квітня 2024 року до Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА агровиробниками Херсонського району подано заявки щодо розмінування 36212,6 га сільськогосподарських земель. Найбільше звернень надійшло з Дар’ївської громади (12694,38 га).

Наразі першочергово проводиться гуманітарне розмінування земель із залученням інженерно-саперних підрозділів. Зокрема, у Музиківській громаді повністю розмінували землі сільгосппризначення. На території Дар’ївської ТГ обстежено та розміновано 21027,56 га, Чорнобаївської ТГ – 4306 га угідь.
За повідомленням начальника Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, на правобережній Херсонщині збільшилася кількість вибухотехніків, які очищають землі від російської вибухівки. Загалом над розмінуванням правобережжя працюють 1265 фахівців. Станом на 30 квітня 2024 року на деокупованій правобережній Херсонщині обстежили 265641,2 га територій, з них 235463,2 га – землі сільськогосподарського призначення. Виявлено та знешкоджено понад 170 тисяч вибухонебезпечних предметів.
Станом на 1 травня 2024 року майже 280 тисяч гектарів херсонських земель – потенційно заміновані. Там небезпечно працювати, допоки їх не обстежать сапери. За прогнозами спеціалістів, на повне розмінування правобережжя Херсонщини знадобиться щонайменше два роки.

Хто допомагає херсонським фермерам

У відновленні виробництва вагому допомогу херсонським аграріям надали благодійні організації. В першу чергу йдеться про посівний матеріал. Зокрема, у квітні ТОВ “Агро-Арена” надало фермерам Білозерської громади 75 мішків посівного матеріалу кукурудзи. ALFA Smart Agro (виробник засобів захисту рослин та мікродобрив) безоплатно передав трьом фермерським господарствам засоби захисту кукурудзи, зернових та соняшника.

Фото – Білозерська СВА

Також одному з господарств Дар’ївської громади від ALFA Smart Agro надійшли препарати для захисту посівів.
ТОВ “Євросем” та благодійний фонд “Я-Херсон” передали аграріям, які працюють на території Дар’ївської громади, посівний матеріал соняшника та системи для його захисту. 5 фермерів отримали 208 мішків насіння соняшнику для засівання близько 400 га. 10 фермерських господарств Білозерщини одержали від організації 258 мішків з насінням.

Фото – Дар’ївська сільрада

Аграріїв з прифронтових областей також підтримує продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO). Завдяки уряду Японії 73 фермерські господарства Херсонщини отримали 300 тон насіння ярої пшениці. Також 153 сільгоспвиробникам доставили 1000 мішків насіння соняшника від урядів Норвегії та Японії.
В Україні ухвалено низку законодавчих ініціатив та актів для підтримки аграрної галузі. 30 квітня 2024 року Кабмін дозволив підрозділам ДСНС надавати платні послуги для оцінки відповідності у сфері цивільного захисту. Наразі в Україні таких операторів протимінної діяльності близько 35.
Також нещодавно уряд ухвалив зміни до Порядку використання коштів, передбачених у держбюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою КМУ від 25 серпня 2004 року № 1102.
Деякі фермерські господарства, розташовані на прифронтових територіях або ТОТ, можуть поки що не платити кредити, отримані раніше через Укрдержфонд. Тепер у них є відстрочка до 31 грудня 2025 року.
Крім того, заявки від фермерів для отримання фінансової підтримки прийматимуть онлайн, через Державний аграрний реєстр. Вже з 1 травня фермери з деокупованих територій, а також з територій, на яких завершені бойові дії можуть подати заявку на окрему бюджетну субсидію на оброблювані угіддя. Кошти у розмірі 8 тис. грн на один гектар надаватимуться виробникам сільськогосподарської продукції, що мають у власності або користуванні до 120 га.
Крім того, в Україні відновили дію урядової програми компенсацій аграріям 25% вартості придбаної техніки і обладнання вітчизняного виробництва. Заявку можна подати до 31 жовтня 2024 року.
У квітні 2023 року Верховна Рада України ухвалила закон, який надає можливість отримати від органів місцевого самоврядування індивідуальну податкову пільгу господарствам, поля яких забруднені вибухонебезпечними предметами.

На що сподіваються влада та фермери
Херсонська ОВА очікує у 2024 році на зростання темпів вирощування сільгосппродукції. Про це свідчить проєкт обласної програми соціально-економічного та культурного розвитку Херсонщини на 2024 рік.
У планах обласної влади – збільшення чисельності поголів’я сільськогосподарських тварин на 5% та збільшення виробництва баштанних та плодоовочевої групи (за сприятливої погоди під час вегетаційного періоду) – на 10%. Крім цього, влада прогнозує у 2024 році зростання показника валового збору зернових та зернобобових культур мінімум на 25%. Одним із пріоритетів для економіки регіону є відновлення та розвиток високопродуктивного агропромислового виробництва та зрошуваного землеробства.
Херсонські аграрії готові не лише виконати, а й перевиконати плани влади, проте для цього їм потрібна всебічна підтримка держави, повне розмінування територій та відновлення матеріально-технічної бази. А головне – припинення бойових дій…
Олена Бджола

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.