Перший сніг на Херсонщині… Раніше, затамувавши подих, ми чекали на цей період року, подарунки від Святого Миколая, Новий рік, різдвяні вечори. Зимові свята дарували нам казку, якої так часто бракувало у звичному житті. Проте з початком війни відчуття задоволення в українців мають зовсім інше забарвлення. Події в країні тримають нас у постійній напрузі…
Чи святкують мешканці Білозерщини під час війни? І взагалі, якої думки вони про свята, коли в їхніх населених пунктах тривають активні бойові дії?
“Будемо святкувати після Перемоги”
“Щоб святкувати, то ні. Але ялинку ставили і випивали келих шампанського з бажанням закінчення війни та перемоги. А дні народження відзначаємо в колі сім’ї. Просто вечеря. Стараємося, щоб діти відчували приємні емоції”, – поділилася пані Оксана з Дніпровського.
Новорічні свята застали родину далеко від рідного дому. Дніпровцям довелося евакуюватися, коли ворог окупував село.
Кожен із нас по-різному ставиться до радісних моментів у теперішньому житті. Багатьом совісно святкувати, коли наші захисники тримають оборону в мокрих, холодних окопах. Виникає гірке відчуття провини. Більшості українців зараз просто не до свят з різних причин, війна тримає нас у заручниках сумних почуттів.
“Будемо святкувати після Перемоги, – каже заробітчанка Наталія з Білозерської громади, – коли повернемося додому, відбудуємо зруйновані будинки, понакриваємо столи прямо посеред вулиці!”.
В її уяві “свято” – це Перемога над агресором. І таких, як вона – багато.
Маленькі радощі для військових
У кожного – своя думка. Але деякі люди вважають, що війна – не привід відмовлятися від свят. Адже відзначати звичні нам події можна по-різному. У цей час головне – не зробити боляче оточуючим, поважати почуття інших і насамперед – наших визволителів. Навіть вони знаходять вільну хвилинку на жарти та коротеньке святкування зі смаколиками, які привозять їм волонтери. Такі миттєвості зігрівають їх у холодних окопах і бліндажах, додають сили та впевненості у перемозі над ворогом.
У кого є можливість організувати свято для власної родини, може дозволити собі поділитися шматочком свята з тими, хто не може собі дозволити цього. Сім’ї переселенців, чи воїни ЗСУ будуть дуже вдячні увазі добрих людей. Для них це може стати подвійним святкуванням, якщо допомога перетвориться на сюрприз.
«До кожного свята нашим захисникам волонтери і небайдужі люди передають гостинці до святкового столу, щоб вони відчули домашнє тепло та турботу про них. Херсонці дуже щедрі і чуйні люди. Коли треба зібрати передачу на фронт, все село бере участь, несуть різні смаколики своїм захисникам, діти виготовляють обереги, передають малюнки. Ми з друзями також збираємо посилки, щоб порадувати тих, хто не шкодує свого життя заради Перемоги. Мій син на фронті, я знаю, що це має велике значення там, на полі бою!» – ділиться пані Людмила, яка має статус ВПО і проживає зараз в Білозерці.
Наразі волонтери збирають чергову посилку для військових на новорічні та різдвяні свята.
«Життя продовжується, хоч зовсім не так, як ми планували. Ми тримаємо баланс між напругою і повною депресією. Страшно уявити, що можна випасти із соціуму, втратити надію і впевненість у собі. Тому якомога частіше спілкуємося один з одним, бо комунікація тримає нас в тонусі. Організовуємо собі маленькі святкування у колі друзів. Хочеться бути здоровими і тілом, і душею, щоб приносити користь іншим. Дозволяти собі паніку і розчарування – то велика розкіш. Кожного свята маємо нагадувати нашим захисникам про те, що ми пам’ятаємо і підтримуємо їх, готові на будь-яку допомогу фронту, аби всі залишилися живими і повернулися з Перемогою додому. На зимові свята цього року готуємо музичні привітання для наших захисників», – розповіла про свої плани Світлана Кошолап, директорка Надеждівського будинку культури.
В очікувані дива
День Святого Миколая за Григоріанським календарем святкують 6 грудня. Діти традиційно шукатимуть подарунки під подушками, а дорослі очікуватимуть на добрі новини з фронту…
На Миколая починається цикл зимових свят, яким передує найдовший у році піст перед Різдвом – з 15 листопада до 24 грудня. У цей період люди мають час на молитву та очищення від гріхів, покаяння, прощення образ, обмеження в їжі та розвагах. Служителі церкви перш за все застерігають людей під час посту “не їсти один одного”…
Отож, свята ніхто не відміняє. Життя одне, кожен має право на радість, бо ми прийшли у цей світ, щоб бути щасливими. Зима велика, свят багато, але найбільше ми чекаємо на звістку про Перемогу над ворогом!
Олена Бутковська
Фото: dyvensvit.org