Найдорожчий скарб України – родючі землі. Недарма ж наші чорноземи в роки окупації вагонами вивозили до Німеччини. Наша держава має величезний потенціал розвитку сільськогосподарської галузі, але розкрити його ніяк не може. Причина цього – недосконале земельне законодавство, змінювати яке береться кожен новий парламент. А поки у столиці роздумують над перспективами галузі, на місцевому рівні тривають справжні земельні війни. У чому причина конфліктів, розповів керівник фермерського господарства «Зоря», голова громадської платформи «MATRA» Станіслав Миколайович Стець:
– З тих пір, як на Херсонщині розпалися радгоспи та знищили зрошення, наш регіон став зоною ризикованого землеробства. Проте, не зважаючи на цей фактор, знайшлися фермери, які взялися за обробіток землі. Роками їм доводилося вчитися на власних помилках: щось вдавалось, щось приносило величезні збитки. Надзвичайно складно було придбати власну техніку. Сьогодні ж, коли накопичився певний досвід, покращилася матеріальна база господарств, постала серйозна проблема з орендою паїв. Великі сільськогосподарські компанії, які зайшли на Білозерщину з інших областей, обіцяють людям більш вигідні умови оренди, часто не звертаючи уваги на діючі договори. Така ситуація склалася і по Киселівській сільській раді. Компанія, яка ще й року не працює на нашій території, почала переманювати власників паїв. Зрозуміло, що людина має право вибору, і звісно, обирає те, що вигідніше. Але в той же час не варто забувати про закон.
Про те, що власники паїв, у яких я орендую землю, переоформили угоди з іншими, я дізнався випадково під час візиту до державного реєстратора. Виявляється, що люди скористалися пунктом договору, в якому йдеться про право на його одностороннє розірвання. Попереджувати мене ніхто не збирався, хоча в угоді такий обов’язок визначено в межах 90 днів. Враховуючи останнє, сьогодні я оскаржую нові угоди.
А чи вчитуються люди в текст угоди? На превеликий жаль, більшість не приділяє цьому належної уваги. А марно! Вартість землі поступово зростає, збільшується і кількість бажаючих на ній заробляти. Сьогодні вам можуть пообіцяти золоті гори, задобрити зерном і грошима, а завтра ви дочитаєтеся, що не все так райдужно і чесно. У Киселівці з розрахунком з пайовиками особливих проблем не виникало. Та й наші фермери завжди платили найбільше по району. Цьогоріч у «Зорі» люди отримали по дві тони зерна, або по сім тисяч гривень.
Ще одне болюче для фермерів питання стосується подальших перспектив роботи. Уявіть собі, ви на законних підставах засіяли сто гектарів озимих, і поки вони проростали, пайовики розірвали з вами угоди і уклали їх з новими орендарями. Влітку цей врожай вам вже не належатиме. І такі колапси на Білозерщині вже виникали…
Для того, аби подібного не сталося, потрібно на законодавчому рівні внести зміни до умов оформлення договорів на оренду землі. Чітко визначити, що розірвати їх можна лише після жнив або до посівної кампанії. Взагалі, у фермерів є багато питань та претензій до держави. Зокрема, щодо залишків зрошувальної системи. У багатьох сільрадах вони просто зависли у повітрі, адже ніхто не захотів взяти їх на баланс і нести відповідальність. Сьогодні компанія, яка зайшла на територію Киселівської сільради, заявляє про свої права на зрошувальні канали, залишкова вартість яких менше двох тисяч гривень, а це майже двадцять кілометрів! Чому держава не взяла це питання на контроль та не зрівняла всіх у правах на їхнє користування?.. Тим паче, що сьогодні в рамках проекту «MATRA» в районі можливе часткове відновлення зрошення.
Ми дуже часто орієнтуємося на закордонний досвід, але там держава більш зацікавлена у підтримці власних сільгоспвиробників. Зокрема, надаються вигідні кредити. Якби-то наші фермери мали таку підтримку, село б сьогодні процвітало. Люди були б при роботі, ефективно наповнювалися б місцеві бюджети, та й ніхто з орендарів не відмовляв у допомозі громаді. Хоча навіть за сьогоднішніх умов ми завжди йдемо назустріч сільраді. В найближчих планах наших фермерів – ямковий ремонт дороги на Киселівку.
Окрім браку державної підтримки, фермери і одноосібники не відчувають захищеності з боку поліції. В цьому році неодноразово виникали конфлікти між орендарями. Озброєні захисники майна серед білого дня роз’їжджали по полях. Дякувати Богові, до кровопролиття тоді не дійшло. Аби мати захист, фермери району всерйоз замислюються про створення загону самооборони. Можна лише уявити, що почнеться, коли знімуть мораторій на продаж землі. На мій погляд, робити цього ні в якому разі не можна.
Найближчим часом обласна Асоціація фермерів і землевласників планує зібрати хліборобів Херсонщини на базі Білозерського району, запросити на зустріч обласне і районне керівництво та обговорити шляхи вирішення нагальних проблем сільського господарства.
Землю, на якій працюєш роками, не можна не любити. Кожен засіяний гектар – це не лише фінансові затрати, а й недоспані ночі і хвилювання. Сподіваємося, що матимемо можливість працювати на своїй землі.
P.S. Влітку Станіслав Миколайович у рамках проекту «MATRA» побував у Голландії. Вражень від подорожі фермеру вистачить до кінця життя. Саме такого порядку, дбайливого ставлення до людей, порядних політиків не вистачає сьогодні Україні. Захоплюючись іноземцями, ми продовжуємо вірити, що житимемо краще…
Наталія Свирида, “Придніпровська зірка”
Коментуючи земельні конфлікти, начальник управління агропромислового розвитку РДА Микола Куліш наголошує на важливості законного підходу до користування землею. За його словами, сьогодні орендарі часто порушують законодавство, а потім виникають проблеми. Вирішувати їх силою неефективно, адже завжди знайдеться той, у кого її більше. На чиєму боці правда, має відповісти суд.
