Життя на лінії фронту

Старший солдат Войлаков Микола Олександрович загинув 2 березня 2025 року поблизу села Олексіївка Волноваського району Донецької області внаслідок ураження ворожим FPV-дроном

Однак для родини Демидась, яку велика війна випровадила з власного дому, Чорнобаївка й досі звучить інакше — тихою молитвою, колядками і дитячим сміхом

Волонтери фонду — від студентів до людей старшого віку, з різним досвідом і пережитим, — щодня вирушають у прифронтові громади, щоб доставляти їжу, воду, будматеріали, обладнання та підтримувати тих, хто втратив усе

Після військового злагодження Віктор Кузьменко потрапив у 95-ту десантно-штурмову бригаду — спочатку на Сумщину, а згодом на Курщину. Служив солдатом, стрільцем-снайпером

Станом на 20 грудня 2025 року всього по району пошкоджено 10 744 об’єктів, у тому числі 91 багатоквартирних будинків,  10 402 приватних осель, 29 закладів загальної середньої освіти

Під час окупації Чорнобаївки вона разом із чоловіком та дітьми – донькою Вікторією і сином Владиславом – залишалася вдома

Через постійні ворожі обстріли до Станіслава, де залишається близько 400 людей, важко заїхати і ще важче виїхати

Ця історія — не лише про мистецтво. Вона про життя, яке перемагає війну, і про віру, яка сильніша за страх

Сільський клуб потребує ремонту. Складно з опаленням і дровами: піч обігріває лише половину приміщення, тому фактично працює вестибюль і дві маленькі кімнати

Виявляється, можна знищити дім, але любов до нього не піддається жодним обстрілам – вона просто живе у серці