Багатодітна родина з Олександрівки отримала житловий сертифікат та купила житло в Миколаєві

Багатодітна родина Ясеницьких втратила будинок в Олександрівці через ворожі “прильоти”. Сім’я оформила житловий сертифікат за держпрограмою “єВідновлення” та за ці кошти придбала оселю у Миколаєві.
Історію сім’ї розповіло видання “Херсон плюс”.
Марина Ясеницька з чоловіком виховують чотирьох дітей віком від 12 років до 10 місяців: Віталія, Сашка, Даринку та Михайлика. Наймолодша дитина народилась після звільнення Херсона у підземному пологовому будинку.
До початку повномасштабної війни сім’я проживала у власній оселі в Олександрівці. Вже у березні 2022 року їм довелось виїжджати. У селі розпочалась гуманітарна криза – купити продукти чи ліки було дуже важко. Спочатку Марина та діти переїхали до її батьків у Широку Балку, а у квітні 2022 року – у Херсон до свекрухи.
Уже в липні сім’я виїхала до Кривого Рогу через Василівку Запорізької області. Із собою вони взяли найнеобхідніші речі, у тому числі – документи на право власності будинку.

“Ми наймали машину, щоб виїхати до Кривого Рогу. Ціни були шалені, бо перевізників ніхто не контролював – скільки захотів, стільки й поставив. Ми сподівалися, що з дітьми випускатимуть швидше, але ні. Стояли в полі цілий тиждень, було дуже страшно. Там люди і помирали, і народжували, але на росіян це не діяло. Діти спали в машині, у багажнику, постійно лунали вибухи і ти не знаєш, куди прилетить наступного разу. Після виїзду ми вісім місяців прожили у Кривому Розі. Довелося орендувати житло, бо іншого виходу не було. Важко було самій із трьома дітьми, доводилося економити буквально на всьому, але поступово ми впоралися”, – розповіла жінка.

У 2023 році Марина та діти повернулись до Херсона: мешкали у будинку, де треба було платити лише за “комуналку”. Уже у червні 2025 року від сусідів жінка дізналась, що їхня оселя згоріла після обстрілу. Жінка вирішила подати заявку на участь у програмі “єВідновлення”, щоб отримати житловий сертифікат: документи на будинок та фотографії руйнувань у неї були.

“Я звернулася до сільської ради і почала дізнаватися, як отримати сертифікат на нове житло. Ми подавали фото й відеопідтвердження, знаю, що представники громади також виїжджали на місце та фіксували руйнування. Але мені так і не було зрозуміло, як рахували площу руйнувань – здається, враховували лише опалювані приміщення, це приблизно 50 кв. м, хоча фактично там було два будинки і літня кухня. Засідала комісія, розглядали нашу ситуацію, казали, що процес може тривати від одного до трьох місяців. У січні 2026 року ми отримали сертифікат, а після його затвердження кошти надійшли протягом 10 днів. Загалом важливо, щоб було підтвердження у вигляді фото та відео і впорядковані документи”, – додала Марина.

За зруйноване житло Марині держава надала близько 25 тисяч доларів. Проте для того, щоб придбати будинок, сім’ї довелось докласти ще понад половину суми. Також труднощі виникали із рієлторами, оскільки їм теж потрібно сплачувати проценти.

“Ми одразу розглядали Миколаїв, бо це наш південний регіон, ближче до дому. Житло шукали близько трьох місяців. Квартиру не хотіли – з чотирма дітьми це дуже незручно, нас був потрібен лише будинок. Але й тут виникли труднощі. Деякі ріелтори прямо казали: “Матимете хоча б 60–70 тисяч доларів, тоді будемо працювати”. Бо вони беруть 4–5% від вартості житла. Окремо ще потрібно враховувати приблизно 50 тисяч гривень на переоформлення документів. Це великі витрати, і треба бути готовими, що без власних коштів обійтися дуже складно”, – зазначила жінка.

Вже 21 квітня сім’я переїхала до власного двоповерхового будинку у Миколаєві. Діти про переїзд дізнались тільки після внесення завдатку. Будинок має власний двір, загалом знаходиться у хорошому стані, проте потребує додаткового ремонту. Наразі родина адаптується у Миколаєві та звикає до відчуття дому, а Марина вже шукає школи та дитсадки для дітей.

• У Станіславській громаді залишається близько 900 людей. Деякі бояться виїжджати, бо не вірять, що десь можна отримати безкоштовне житло та допомогу. В Олександрівці ще під час окупації зруйнували підстанцію, а світла там немає з 2024 року.
• Мешканцям Правдиного та Таврійського видали сімейні набори. Допомога надійшла від GEM.
• У Надіївці проживає близько 150 ВПО. Люди оселяються у родичів, знайомих або в покинутих будинках. Тут мешкає багато жінок військових, які ремонтують домівки, працюють на городах, слідкують за худобою.