“Антидронова” погода й дорога до Білозерки як смертельна лотерея: історія виживання у червоній зоні

У селах Станіславської громади люди виживають без світла, води та газу. За час війни населення тут скоротилося у 12 разів. Із майже 10 тисяч жителів у прифронтовій громаді залишається трохи більше 800 людей. Їхнє повсякдення – це постійні обстріли, підвали та атаки ворожих безпілотників.

Як виживають місцеві жителі під обстрілами у “червоній зоні” – розповіло видання “Херсон Плюс”.

Спецоперація “Дзвінок рідним”

Пані Тетяна проживає у Станіславській грромаді разом із чоловіком. Звичне життя родини звузилося до коротких перебіжок між хатою та підвалом.

Мобільний зв’язок у селі майже відсутній. Щоб зателефонувати рідним, Тетяні доводиться йти на пагорб у городі.

“Стаю там, де ловить, і швидко говорю. Але стояти довго не можна. Почула дрон – усе, розмова закінчилася. Біжиш ховатися у сарай, бо він може висіти над головою й чекати руху”, – розповідає жінка.

Спочатку родину тримало вдома під обстрілами господарство. Потім – покинуті тварини, яких залишили сусіди.

Тетяна щодня варить для них великі каструлі каші. Згодом жінка не змогла залишити літню немобільну сусідку. Її, до речі, лише нещодавно вдалося евакуювати. Так пастка під назвою “залишимося ще на трохи” затягнулася на місяці.

Трагедія на подвір’ї та пожежі без рятувальників

У селі немає жодного вцілілого будинку. Нещодавно у двір Тетяни знову прилетіло – вибухом пробило дах. На допомогу прийшов односельчанин Сергій. Чоловіки латали покрівлю перебіжками: Тетяна стежила за небом і кричала, коли летів черговий БПЛА.

За кілька днів Сергій побачив на дорозі дрон, що впав. Він підійшов ближче, думаючи, що апарат безпечний. Однак безпілотник здетонував в нього в руках. Чоловік загинув від осколків на очах у своїх рідних.

Ще одна велика біда в громаді – це масові пожежі. Росіяни скидають на будинки та сухостій запалювальні снаряди.

Раніше люди гасили вогонь разом, цілими вулицями. Тепер селяни бояться виходити на двір через рої російських дронів. Пожежні машини сюди доїхати не можуть, адже усі дороги прострілюються.

“Каша із сокири” та антидронові городи

Магазини в громаді зачинені. Холодильники через відсутність електрики перетворилися на звичайні шафи. Їжу готують раз на день на саморобній печі в літній кухні.

Рятують місцевих жителів кури, які залишилися у дворі. Адже яйця стали чи не найціннішим продуктом, який є майже постійно.

“Раніше на яйця такої уваги не звертали. А зараз кожне забираєш і радієш. Бо знаєш: це вже якась їжа на сьогодні”, – ділиться жінка.

Городи саджають у туманні дні. Місцеві називають таку погоду “антидроновою”, адже крізь туман операторам БПЛА важче помітити людину. Нещодавно Тетяна зірвала на грядці перші три кабачки. Каже, що в мирний час це б не назвали врожаєм, а зараз — справжній делікатес.

Фото “Херсон Плюс”. Врожай-2026 без додаткового поливу

За ліками та продуктами раз на місяць хтось із сусідів наважується їхати до Білозерки. Кожна така поїздка є смертельною лотереєю.

“Дорога до Білозерки пролягає через небезпечні ділянки, де будь який транспорт може стати мішенню для FPV-дрона. Коли він їде, я собі місця не знаходжу. Зв’язку немає, не запитаєш, де він і чи вже повертається. Якщо пощастить, чоловік повертається з ліками й кількома пакетами продуктів. Якщо ні – доводиться знову чекати наступної можливості”, – розповіла Тетяна.

• 13 липня росіяни атакували деокуповані громади Херсонщини з авіації, артилерії та безпілотниками різних типів. Двоє людей загинуло та 23 поранені.
• 12 липня ворог бив по Херсонщині з артилерії та дронів. Протягом доби в області травмовані та поранені 18 людей.
• 11 липня армія РФ скинула дві авіабомби на Інгулець. Пошкоджено три приватні будинки, адміністративну будівлю, приміщення магазину та харчового закладу.