З січня 2023 року при ГО “Білозерський центр регіонального розвитку” розпочав діяльність гуманітарний штаб для допомоги жителям звільнених громад. За цей час через руки волонтерок та волонтерів пройшли тонни гуманітарної допомоги від міжнародних організацій, потужних благодійних фондів та приватних ініціатив.
З грудня 2023 року гуманітарний штаб отримав базову підтримку від ІСАР Єднання у межах проєкту Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства, що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку. Відповідна ця діяльність стала більш налагодженою та професійною.
Сьогодні поговоримо з працівницями та менеджерками гуманітарного штабу, щоб зрозуміти причини його створення, складнощі поточної діяльності та плани на майбутнє.
🔹Чому вирішили створити штаб гуманітарної допомоги?
Катерина Оксенюк: “Ми часто в команді говоримо про це, що гуманітарний напрямок – це не наш вибір, це більше реакція на кризу і вимога часу. Потреби людей після деокупації Херсонщини були дуже різні і у всьому – продукти, гігієнічні засоби, побутові речі, підгузники для дітей та маломобільних тощо. Ми залучили грантові кошти, почали допомагати громадам технічно, надавати психологічні та юридичні консультації. Практично відразу ми зрозуміли, що гуманітарна криза величезна і потрібно долучатися до її вирішення.”
Олена Щербина: “Майже відразу після звільнення правобережжя Херсонщини мені зателефонувала Елла Петренко і запитала, чи згодна я видавати гуманітарну допомогу від нашої організації. Я погодилась, адже як і всі на той час залишились без роботи, а з БЦРР співпрацюю не один рік. Перше, що ми почали роздавати – дитячі гігієнічні набори. Ми їх самостійно фасували у паперові пакети, щоб вони були привабливими, схожими більше на подарунок, ніж на “гуманітарку”.
Крім видачі в Білозерці ці ж набори розповсюджували і в інших селах Херсонщини, наприклад, в Посад-Покровському, яке було дуже побите боями, але там діти все одно залишилися. Наші дівчата, Антоніна Вікторівна Тищенко і Корміленко Інна, їздили по селах і роздавали ці набори діточкам.
Далі були і продуктові, і гігієнічні набори від різних донорів та організацій. За цей час отримували допомогу з усіх куточків України та світу – з Польщі, Франції, Івано-Франківська, Києва, Одеси, Данії, Німеччини, Чехії, Канади та інших місць.”
🔹Хто звертається за гуманітарною допомогою та як її можна отримати?
Катерина Оксенюк: “Маємо телефонну лінію підтримки гуманітарної допомоги за номером 066 999 01 43. Люди телефонують, наші волонтери їх реєструють, збирають потреби визначають черговість та категорійність. Вже на основі цієї інформації формуємо заявки на допомогу. Буває дуже по різному. Інколи кілька тижнів шукаємо крісло колісне конкретній людині, телефонуємо партнерам, шукаємо можливості. А бувають випадки, коли до нас звертаються інші фонди за інформацією щодо потреб і дуже швидко отримуємо необхідні гігієнічні набори. Загалом, щоб отримати допомогу треба зробити перший крок – зателефонувати, а далі в порядку черги та категорійності всі отримують необхідну адресну допомогу.
Важливо зазначити, що в громадах гуманітарну допомогу також видають через структури місцевої влади. Ми свої дії та активності узгоджуємо. Наприклад, після підтоплення розкладні ліжка видавали різні організації, але це питання ми узгодили, щоб допомогти максимальній кількості родин”.
Олена Щербина: “Звертаються за гуманітарною допомогою різні верстви населення: це і багатодітні родини, люди з інвалідністю, люди в складних життєвих обставинах, постраждалі від підтоплення після підриву Каховської ГЕС, власники пошкоджених або вщент розбитих будинків, матері одиначки, маломобільні люди, родини з дітьми та багато інших, кого неможливо внести у певну категорію.
Я часто працюю саме на телефоні підтримки, відповідаю на звернення, реєструю людей. Скільки страшних історій у людей – втрати, поранення, руйнування, смерть… Кожного дня у людей в Білозерці нові виклики, які ще не так давно здавалися нереальними. Неможливо вижити в такій ситуації без сторонньої допомоги подібних гуманітарних штабів чи фондів”.
🔹Від кого ви отримуєте гуманітарну допомогу? Та як обліковуєте?
Катерина Оксенюк: “Є кілька вже постійних партнерів, які допомагають нам з гуманітарним напрямком “Разом для України”, “Життєлюб”, Актед, Волонтерський центр “Гідність”, “Духовне відродження”, Інтерсос, Save the children, HIAS та багато інших.
З різними донорами різні підходи обліку та організації процесу. За час існування гуманітарного штабу в нас є три варіанти дистрибуції. Ми можемо самостійно знайти грантові кошти, закупити необхідні товари, сформувати набори, погодити процес з донором та здійснити видачу. До прикладу, наразі ми розповсюджуємо набори гідності для жінок та дівчат в рамках проєкту HIAS. Другий варіант, коли інша більш потужна організація передає нам набори по акту і ми її розповсюджуємо на території партнерських громад. Найпростіший варіант, коли наші працівниці та волонтери просто допомагають іншим організаціям у дистрибуції допомоги, щоб цей процес пройшов швидко, безпечно, без скупчення чи конфліктів”.
Олена Щербина: “При видачі допомоги, ми записуємо в бланки всі необхідні реквізити бенефіціарів, залежно від вимоги донора. Паралельно ці дані заносимо в додаткову електронну форму, щоб розуміти масштаби допомоги, яку ми опрацьовуємо, хто і коли отримував відповідні набори”.
🔹 Чи допомагали ви жителям інших громад крім Білозерської? Які це були види допомоги?
Катерина Оксенюк: “Крім Білозерської громади ще активно працюємо з Чорнобаївською, Музиківською, Станіславською та Дар’ївською громадами. Все не просто, адже в деякі села Станіславської громади просто не реально доїхати через безпекову ситуацію. Ні вони не можуть приїхати і забрати пакунки з їжею швидкого приготування, ні ми їм її довезти. В деяких громадах у нас є активні волонтери, які долучаються до дистрибуції на місці і тоді процес йде дуже просто і всі залишаються задоволеними. Наприклад, нещодавно передали до Федорівки та Ульянівки 278 наборів гідності для жінок та дівчат і Анжела Дайнега, асистентка проєктів ГО “БЦРР”, самостійно організувала весь процес.
Не варто забувати, що з моменту, коли гуманітарна діяльність “звалилася” на нас, члени нашої команди реалізовували проєкти і в Калинівській громаді, і в Кривому Розі, і в громадах Дніпропетровської області (Червоногригорівській, Нікопольській, Марганецькій, Мирівська та Софіївській)… Цієї зими плануємо долучитися до підготовки до зими у Високопіллі. Олеся Чавурська, менеджерка нашої організації, вже підготувала проєкт та отримала його схвалення”.
Олена Щербина: “Наша організація надає допомогу п’яти громадам. Але найважливіше пам’ятати, що кожна громада складається з різних населених пунктів і в кожному своя історія, ситуація та потреба. Є села зовсім маленькі, там і до війни було близько 100 людей; є ті, що прийняли багато ВПО через свою відносну безпечність; десь більш активні обстріли, десь менші. Тому і потреби різні. У всі ці громади приїздить мобільна бригада у складі наших психологині і юристки, тож загальну інформацію ми завжди знаємо”
🔹Як плануєте удосконалювати роботу штабу? Що потрібно зробити та кого залучити до роботи задля недопущення у майбутньому суперечливих питань?
Катерина Оксенюк: “Ми все ще сподіваємось, що гуманітарний напрямок тимчасовий і коли закінчиться криза, ми повністю повернемося до тренінгів для молоді, розвитку громад, залучення громадян до процесу прийняття рішень та створення креативних просторів. Але зараз ми продовжуємо працювати та покращувати якість надання гуманітарних послуг.
За підтримки ІСАР Єднання наша команда пройшла ряд тренінгів з домедичної допомоги, мінної безпеки, гуманітарних стандартів, еволюції організації тощо. Цей рік в БЦРР активно займається власним організаційним розвитком – оновлення стратегії, розробка необхідних політик та процедур, налагодження внутрішньої комунікації та вибудовування чітких структур. В усіх цих діях та документах присутнє “Реагування на кризу” – наша гуманітарна діяльність. Поступово зростаємо і покращуємо якість нашої роботи”.
Олена Щербина: “За період роботи в нашому гуманітарному штабі зібрали дуже гарну команду. Завдяки цій команді, була налагоджена видача допомоги – розвантаження, доставка, інформування, реєстрація, видача… Все чітко та зрозуміло. У війну зрозуміла, що найбільша цінність – це люди та довіра”.
🔹Які зараз є першочергові потреби у жителів Білозерської громади?
Катерина Оксенюк: “Найактуальнішими потребами сьогодні є потреби людей з інвалідністю та маломобільних. Це ролатори (ходунки), палиці для ходіння, милиці, підгузники та пелюшки для дорослих, медичні матраци тощо. Ну, і звісно є потреба в твердому паливі, бо наближається зима.
Зараз ми починаємо великий проєкт у співпраці з Інтерсос, готуємося до видачі питної води та шелтер наборів, які включають базові матеріали для ремонту пошкодженого будинку. Видаватимемо благодійну допомогу за запитами людей, чиї будинки постраждали від обстрілів”.
Олена Щербина: “Першочергові потреби нашої громади наразі: OSB-плити, шифер, ремкомплекти, цемент та інші будівельні матеріали, бо багато домівок пошкоджено, обстріли продовжуються. Від гігієнічних наборів та продуктів харчування також ще рано відмовлятися, бо без них людина існувати не зможе”.
🔹 Які у вас плани на найближче майбутнє? Яка Ваша мрія?
Катерина Оксенюк: “Плануємо працювати й надалі, надавати підтримку громадам, людям, вчитися самим та удосконалювати свою роботу. Мрію про мир та спокій, щоб діти в рідну школу ходили, щоб кожен і кожна повернулися додому, щоб на вулиці лунав дитячий сміх, кипіло життя.
Олена Щербина: “Мрія зараз одна – щоб закінчився цей кошмар і непотрібно було “гуманітарки”! Щоб люди вдихнули свіже повітря щастя, миру і свободи. Щоб люди позбулися страху, безсоння і жаху, в якому знаходяться вже не один рік!”
Фото з архіву ГО “Білозерський центр регіонального розвитку”